Більше, ніж хліба й вугілля, ми потребуємо бібліотек

У понеділок Голова Верховної Ради України Володимир Литвин взяв участь в урочистому відкритті нового навчального корпусу географічного факультету та наукової бібліотеки ім. Максимовича Київського Національного університету ім. Т. Шевченка.

В. Литвин ознайомився з комп’ютерними класами, лекційними аудиторіями та електронною бібліотекою, призначеною для студентів та викладачів всіх природничих факультетів університету.

Голова наглядової ради університету, професор В. Литвин, промовляючи перед викладачами і студентами географічного факультету, сказав: “Сьогодні проблемами національної безпеки для України є проблеми освіти, науки і культури. Університетська корпорація несе відповідальність за те, що відбувається в суспільстві. Поїздивши по світу, я вкотре переконався, що ми —потужний, талановитий народ, ми маємо міцний фундамент. Але живемо від кризи до кризи. І ми повинні багато вчитися, багато працювати, аби реалізувати наш проект освіченої, заможної європейської країни, в тому числі скориставшись і тією модою, яка є нині на Україну в світі”.

Особливу увагу Володимир Литвин приділив бібліотекарській справі.

Коли горіли книгозбірні — це була катастрофа планетарного масштабу, адже назавжди зникали цілі культурні епохи.

Книги генерують нові інтелектуальні та культурні цінності, в них міститься й скарбниця документальної спадщини української нації.

Глава парламенту наголосив: “У наш час більше, ніж хліба й вугілля, ми потребуємо бібліотек. Кожному, хто відчуває в собі духовну потребу зануритися в глибини мудрості, вони дають безпомильний дороговказ у розбурханому глобальному інформаційному просторі, зберігають життєві сили рідної мови та самобутньої національної культури”.

Через знання, які сконцентровані у друкованому слові, народ має визначатися, яким шляхом, з ким і як іти в майбутнє.

На жаль, сьогодні пересічний громадянин України все ще не знає ні планових, ні реальних показників економічного життя країни, не знає, як сaме, яким чином життя усієї країни, конкретного регіону, міста чи села впливає на його добробут чи становить загрозу цьому добробуту.

Тобто, незважаючи на сотні разів декларовані прозорість, соціальну спрямованість національної економіки, все-таки доводиться констатувати наявність неперехідної стіни між державою і окремим громадянином, відчуження людини від держави як цілості.

Володимир Литвин підкреслив: “Людина вже не хоче бути електоратом чи виборцем, не хоче, аби її вперто не називали людиною чи громадянином, аби нехтували її інтереси. В цьому — велика заслуга національних університетів, які гідно відстоюють своє й загальносуспільне духовне “Я”.

Буття людини, її взаємини з інститутами влади, міжлюдські стосунки тоді можуть досягти гармонії, коли співвідношення між “хочу” і “можу” є прозорими і врегульованими, коли цьому співвідношенню ніщо не загрожує. На сторожі врегулювання стоять традиція громадянського суспільства і закон, — сказав на закінчення Голова Верховної Ради Володимир Литвин.

Ректор Київського національного університету Віктор Скопенко подякував Голові Верховної Ради Володимиру Литвину за участь у відкритті нового навчального корпусу, за постійну увагу до проблем освітян, до вузівської науки.