Діалог мовою спільних інтересів

Друге засідання Парламентської асамблеї ГУАМ, яке відбулося 27—29 травня в Ялті за участю глав парламентів держав—учасниць ГУАМ, продемонструвало: це регіональне об’єднання невдовзі може не лише змінити вивіску, а й отримати друге дихання та наростити м’язи. Сьогодні вже йдеться про розширення організації від Каспійського до Чорного і Балтійського морів.

Незважаючи на досить пристойний політичний вік (історія ГУАМ веде свій відлік від 10 жовтня 1997 року, коли під час cаміту Ради Європи у Страсбурзі було засновано консультативний форум), регіональне об’єднання донині перебувало на початковій організаційній стадії свого розвитку. За словами Голови Верховної Ради України Володимира Литвина, ГУАМ певний час «перебував у стані анабіозу, нагадуючи скоріше ескіз сміливого проекту, ніж його практичне втілення у життя». Приміром, частка держав—учасниць ГУАМ у товарообігу України нині становить лише 2 відсотки. Однак потужний вітер перемін у Європі — «кольорові» революції в Україні та Грузії, розширення на Схід НАТО і ЄС — стали благодатним грунтом для зростання ролі ГУАМ у регіональному співробітництві. Місяць тому на саміті глав держав ГУАМ у Кишиневі було вирішено перейти на новий етап — активізувати діяльність організації, орієнтуючись на європейські та євроатлантичні цінності.

На зустрічі в Ялті глави парламентів чотирьох держав—учасниць ГУАМ — Голова Верховної Ради України Володимир Литвин, Голова Міллі Меджлісу Азербайджанської Республіки Муртуз Алескеров, Спікер Парламенту Грузії Ніно Бурджанадзе і Голова Парламенту Молдови Маріан Лупу — обговорювали парламентську складову подальшого розвитку ГУАМ і заснованої рік тому Парламентської асамблеї ГУАМ. І не приховували своїх євроінтеграційних устремлінь. Це засвідчила і присутність почесних гостей із країн, котрі нещодавно вступили до Євросоюзу, — керівників парламентів Латвії, Литви і Румунії, представників Естонії та Польщі, позитивний досвід яких на шляху до об’єднаної Європи може стати у пригоді. Глави парламентів країн ГУАМ прийняли рішення спільними зусиллями нарощувати співпрацю з Євросоюзом, ОБСЄ, НАТО та між собою, зокрема, у торговельно-економічній та безпековій сферах, врегульовувати конфлікти, боротися проти сепаратизму та екстремізму заради розвитку демократії.

У Парламентській асамблеї ГУАМ відтепер уже вирішено всі організаційні питання: сформовано структуру, створено комітети з політичних, торговельно-економічних та соціально-культурних питань (Україна очолила політичний комітет, Азербайджан — економічний, Грузія — соціально-культурний, а представники Молдови працюватимуть заступниками у всіх комітетах, оскільки цього року Молдова головує у ГУАМ). Відзначаючи роль парламентського співробітництва у рамках ГУАМ, Голова Верховної Ради України Володимир Литвин запропонував, зокрема, відкрити в одній із країн об’єднання Дослідницький центр із вивчення та протидії сепаратизму, а також науково-просвітницький інститут із вивчення мов і культур, започаткувати форум неурядових організацій країн

ГУАМ. Глави парламентів виступили за налагодження взаємодії парламентів держав—учасниць ГУАМ у парламентських асамблеях Ради Європи, ОБСЄ, ОЧЕС, НАТО, співробітництва з європейським парламентом.

Нині ГУАМ має шанс стати досить потужною регіональною східноєвропейською організацією, яка реалізує давню ідею балто-чорноморського співробітництва. «Стрімкий темп перемін, які торкнулись України, країн ГУАМ і всієї Європи, змушує нас прискорити створення спільного парламентського простору від Каспійського до Чорного моря, а з урахуванням участі наших колег з країн Балтії — до Балтійського моря», — зазначив у вступному слові на розширеному засідання бюро ПА ГУАМ Голова Верховної Ради України Володимир Литвин і наголосив, що вже час перевести суто політичний діалог у площину практичних дій. На думку глави українського парламенту, до «багатообіцяючого проекту» ГУАМ у близькій перспективі можуть приєднатися і відігравати значну роль Казахстан, Вірменія, Туреччина, Румунія та інші країни Чорноморсько-Каспійського і Балтійського регіонів. В. Литвин не виключає, що і Росія не залишиться у стороні. Міжпарламентське співробітництво у рамках цього об’єднання В. Литвин бачить таким: «Важливо вийти на прийняття узгоджених парламентами наших країн законів, які сприяли б виникненню спільного правового поля організації та інтеграції наших країн у євроатлантичний простір».

Нарощування обертів та ймовірність трансформації ГУАМ у значно ширше й потужніше об’єднання загострило й питання про зміну назви. По-перше, абревіатура з держав-учасниць гальмує розростання організації. По-друге, Гуамом зветься й один з американських островів у Мікронезії. На рівні міністрів закордонних справ нині обговорюється такий варіант нової назви: «Співдружність за демократію і розвиток». Остаточне рішення прийматимуть на саміті глави держав, однак це питання порушували й на Парламентській асамблеї. На думку Володимира Литвина, треба якомога швидше знайти нову містку назву об’єднання, яка відповідала б сучасним реаліям з устремлінням у майбутнє, але також чітко задекларувати географічну приналежність об’єднання. В. Литвин вважає запропоновану назву не досить вдалою, оскільки її можна сприймати як своєрідний «експорт революції». Але головне, наголосив глава українського парламенту, — не форма, а зміст.

Утім, найбільше суперечок нині триває не з приводу назви ГУАМ, а довколо того, чи буде присутня в об’єднанні Росія. Якщо так, то чим воно відрізнятиметься від інших об’єднань — скажімо, СНД чи ЄЕП? І чи не захоче Росія знову грати домінуючу роль? Якщо ні, то чи не стане ГУАМ, тим паче в разі приєднання до нього «новобранців» ЄС, певною альтернативою СНД, «окружною дорогою» в «об’їзд» Росії? Як це зрештою може позначитися на подальших стосунках України з Росією? З другого боку, у розпал енергетичної кризи в нашій державі питання співпраці з Азербайджаном та країнами Балтії набувають особливого стратегічного значення. «Якби об’єднання ГУАМ уже нормально функціонувало б, і в ньому працювали б зони вільної торгівлі, можна було б запобігти кризовим енергетичним явищам в Україні», — вважає заступник керівника постійної делегації Верховної Ради у ПА ГУАМ, народний депутат України Ігор Осташ.

Присутність на Парламентській асамблеї ГУАМ Надзвичайного і Повноважного Посла Російської Федерації в Україні Віктора Черномирдіна та численної російської преси свідчила про неприхований неабиякий інтерес нашого північно-східного сусіди до об’єднання і досить болюче сприйняття зростаючої активності України у розбудові ГУАМ. Пан Посол у розмові з журналістами також висловлював певне невдоволення з того, що Росію не запрошують до ГУАМ. А на запитання, чи прагне Росія вступити до цієї організації, відповів коротко: «Коли Росія побачить в ГУАМ свій інтерес, тоді й про це думатиме».

Однак на офіційному рівні жодних бажань створити певну систему противаг Росії не лунало. Навпаки, йшлося про відкритість об’єднання ГУАМ. «У держав—членів ГУАМ єдине бачення побудови демократичної держави, спільні погляди на питання сепаратизму, врегулювання конфліктів, боротьби з тероризмом, ми бачимо наше майбутнє у об’єднаній Європі та НАТО, — заявила Спікер Парламенту Грузії Ніно Бурджанадзе. — Сподіваюся, ГУАМ своєю діяльністю дуже швидко доведе всім, у тому числі й скептикам, що це ефективна організація, і що її створено на благо всім, а не лише її членам, і не на шкоду комусь». «Проголосивши пріоритетом у зовнішній політиці курс на Європейський союз, Україна не повертається спиною до своїх друзів на Схід і Південь», — наголосив, виступаючи перед учасниками зібрання, Голова Верховної Ради України Володимир Литвин. — Ми створюємо простір демократії, сталого розвитку і безпеки у рамках єдиної Європи без розподільчих ліній».

Під час Парламентської асамблеї ГУАМ Голова Верховної Ради України Володимир Литвин провів низку двосторонніх зустрічей із керівниками парламентів, котрі прибули на кримське зібрання. На них, зокрема, було відзначено активну роль України у

ГУАМ та конструктивну позицію нашої держави у врегулюванні конфліктів у Нагірному Карабасі та Придністров’ї.

Наступне, третє, засідання Парламентської асамблеї ГУАМ вирішено провести у червні 2006 року в столиці Молдови Кишиневі.

Київ—Ялта.