Після того, як Юлія Тимошенко продемонструвала журналістам розкладачку в її кабінеті, за прикладом прем’єра пішло і Міністерство закордонних справ. Учора там відбувся день відчинених дверей.
Зовнішньополітичне відомство будь-якої країни — найбільш закрита і таємнича організація. Тому подивитися, як живуть усередині похмурого будинку на Михайлівській (так наш МЗС часто називають дипломати), було дуже цікаво. Міністр закордонних справ Борис Тарасюк шокував офіційною бідністю свого відомства — оклади тут коливаються від 243 гривень (це найнижчий) до 709... Пан Тарасюк поскаржився, що в інших міністерствах, приміром, у Мінфіні та Мін’юсті, одержують удвічі більше. Хоча, чесно кажучи, коли бачиш костюми міністерських дам і машини під будинком на Михайлівській, складається враження, що чиновники зовсім не бідують.
Наступною зупинкою подорожі по МЗС став кабінет міністра. Як сказав сам Тарасюк, тут змінився стиль роботи, а не меблі. Але дві новинки в цьому кабінеті все-таки є. Перша — величезна фотографія з Майдану часів революції з підписом унизу «Подарунок від Президента», а друга — фотографії мами міністра Любові Вікторівни з Берліна 1945 року. Є в міністерстві ще один подарунок від Президента — великий аркуш паперу, на якому вгорі написано: «Побажай міністру закордонних справ». На ньому — побажання з Майдану. Їх суть свідчить про розмаїття точок зору простого народу на зовнішню політику. Різними почерками там написані заклики, починаючи від «бити кого треба» і до «побудувати українську імперію». А мені найбільше сподобалася така думка: «Ми всі мандрівці і прибульці на цій землі».
P. S. Пропонуємо читачам «ГУ» надсилати свої побажання панові Тарасюку. Найцікавіші з них будуть опубліковані до Дня дипломатії.
