Постав город під склом

Колись потужне тепличне господарство «Дружба», що у селі Стрижавка Вінницького району, «зів’яло» разом з останніми тюльпанами, вирощування яких стало збитковим, так само, як і огірків та помідорів, що росли тут на чималій площі — 12 гектарів. Більшого городу під склом на Вінниччині ніхто не мав. Та й в державі таких господарств було небагато. Коли в теплицях припинилася робота, за діло взялися крадії. Тягли й несли все, що попадалося під руку. Залишився один лише металевий каркас, на який моторошно було дивитися.

— Ніхто не вірив, що господарство вдасться відродити, — каже Тетяна Рижук, яка працювала тут до його занепаду, а нині очолює відділ збуту. — Ініціативній групі фахівців і трудівників, яка оббивала пороги з проханням допомогти повернути до життя підприємство, один з посадовців відверто сказав: «На ваших теплицях поставлено хрест. Тому не марнуйте часу, бо грошей на їх відновлення все одно ніхто не дасть...»

— Ви не повірите, — продовжує Тетяна Федорівна, — у мене сльози потекли з очей, коли торік після оголошення в газеті про набір робітників на відновлене підприємство прийшли перші бажаючі працювати у нас. Їм поталанило. Бо нині на роботу записуються у чергу.

ТОВ «Украфлора-Вінниця» — таку назву має відроджене за кошти інвесторів колишнє сільське тепличне господарство — чи не єдине агропідприємство області, де рядові трудівниці отримали за підсумками квітня по одній тисячі гривень зарплати. Надалі вона зростатиме. Адже поки що вдалося відновити шість гектарів, тобто половину площі: на чотирьох з них вирощують огірки, на двох — троянди. В. о. директора молодий агроном, випускник Вінницького аграрного університету Микола Сауляк каже, що тепер головне — ефективно використати їх. Без сучасних технологій прибутків у теплицях не буде. Тому фахівці активно вивчають усі новинки вирощування овочів і квітів під склом. Побували в Польщі й Голландії, у відомих законодавців тепличної «моди». Об’їздили усі вітчизняні тепличні комбінати. Після чого запровадили так звані малооб’ємні технології. Їх особливість в тому, що рослини ростуть без... грунту. Замість нього використовують мінеральну вату, насичену усією необхідною поживою. У поєднанні з системою крапельного зрошення така технологія дає непогані результати.

За словами М. Сауляка, огірків збирають по 38,8 кілограма з одного квадратного метра. До речі, два урожаї на рік. А ось з вирощуванням квітів довелося пройти через низку експериментів.

У господарстві неабиякі сподівання покладали на популярну гвоздику. Але гвоздика не давала прибутків. Зате троянди!.. В. о. директора не приховував, що саме ці чарівні квіти (на знімку) тримають на своїх тендітних пелюстках левову частку фінансових навантажень. Завдяки отриманим коштам завершили відновлення решти шести гектарів тепличного господарства. Почали завезення обладнання. Для роботи знадобляться нові руки: планують прийняти ще 300 осіб (до речі, у згаданій черзі записані не лише місцеві мешканці, а й жителі сусідніх сіл — Михайлівки, Лаврівки, Сальника, Дорожного). Цю площу планують відвести під вирощування тих сортів троянд, що мають найбільший попит. Загалом тут вражають своєю самобутньою красою 17 видів королеви квітів з найрізноманітнішим забарвленням пелюсток. Можете лише уявити, який відтінок дає схрещення рослин червоного і білого кольорів! Поширений малиновий колір має сорт під назвою «сюрпрайс». Дещо незвична для квітів назва сорту «абракадабра» милує око пелюстками кольору, що так схожий на наші чорнобривці...

Увесь посадковий матеріал закуповують у Голландії. «Вирощені у нас троянди, — каже М. Сауляк, — вирізняються довготривалим, до трьох тижнів, терміном зберігання. До того, як передати їх споживачеві, квіти знаходяться у спеціальній камері з відповідним температурним режимом».

Заступник голови облдержадміністрації, кандидат економічних наук Валерій Коровій розповів, що йому довелося особисто підставити плече для відновлення цього господарства.

— А почалося відродження, — каже співрозмовник, — лише після того, як колишня «Дружба» пройшла процедуру банкрутства. До того інвестори не хотіли й мови вести про можливе вкладання коштів. Колектив, навпаки, як вогню, боявся банкрутства, вважаючи, що після цього господарство уже ніколи не запрацює, а отже, люди, які чотири роки не мали роботи, й надалі залишаться без неї. Довелося неодноразово переконувати: процедура обумовлена чинним законодавством і через неї необхідно переступити, щоб розпочати все, як то кажуть, з чистого аркуша. Для залучення інвесторів облдержадміністрація виступила гарантом можливого повернення їхніх капіталовкладень.

Вінницька область.