Новий закон про місцеві вибори: переваги і недоліки

Ще не забулися драматичні президентські перегони 2004 року, а на черзі вже нова виборча кампанія 2006-го. Ми обиратимемо депутатів до Верховної Ради, місцевих рад, а також сільських, селищних і міських голів. Події минулорічних виборів переконали: велике значення у виборчому процесі мають не лише дотримання його учасниками правил гри, а й досконалість самих правил, закріплених законодавчо. Тому є сенс заздалегідь придивитися до них.

Уже традиційно законодавці перед черговими виборами змінюють відповідні закони. Не стали винятком і майбутні вибори. Відповідно до закону, депутати Верховної Ради Автономної Республіки Крим, депутати обласних, районних та міських рад обиратимуться на пропорційній основі. А депутати сільських та селищних рад — на основі мажоритарної системи.

Якщо необхідність переходу до формування Верховної Ради України за стовідсотковою пропорційною схемою давно обговорювали і прогнозували, то застосування цієї системи для формування місцевих представницьких органів населення є цілковитою новацією. Можна погодитись із твердженням, що зміни істотно демократизують процедуру виборів. Насамперед варто відзначити підвищення ролі політичних партій у виборчому процесі. Зокрема, наділення їх правом брати участь у формуванні та роботі виборчих комісій, висувати кандидатів, вести передвиборну агітацію, впливати на перебіг виборчого процесу тощо. Це в кінцевому підсумку має призвести до активізації партійно-політичної роботи на місцях, зміцнення місцевих осередків політичних партій і підвищення політичної свідомості громадян. Отже, можна очікувати значного позитивного впливу цього закону на суспільно-політичне життя в країні.

Заслуговують схвалення й положення закону стосовно порядку складання списків виборців та внесення змін до них, ведення передвиборної агітації. Вони, на відміну від попередніх, більш-менш забезпечують кандидатам рівні умови ведення передвиборної агітації.

Але поряд із цим є й серйозні недоліки. Перший із них — дуалізм застосовуваних під час виборів виборчих систем. Згідно із новим законом депутатів районних, міських, районних у містах, обласних та депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим обиратимуть за пропорційною виборчою системою. А вибори депутатів сільських та селищних рад, а також сільських, селищних, міських голів, як і раніше, проводитимуться за мажоритарною. Отже, виборці будуть поставлені в умови, за якими депутатів до різних органів місцевого самоврядування вони обиратимуть одночасно, але по-різному.

Не секрет, що рівень обізнаності населення з тонкощами виборчих перегонів є невисоким, особливо в сільській місцевості. Тому можна з упевненістю сказати: під час голосування виборцю буде важко зробити впевнений і усвідомлений вибір.

Уявімо, що до міської ради, яку обиратиме, умовно, 100 тисяч виборців, необхідно обрати 50 депутатів, і всі 100 партій, зареєстрованих в Україні, мають намір брати участь у виборах. Відтак кожна партія має зареєструвати список кандидатів із 50 осіб, що проживають у цьому окрузі, тобто всього буде зареєстровано 5000 кандидатів. Отже, із 100 тисяч виборців кожний двадцятий матиме статус кандидата в депутати. Ще 100 осіб від кожної партії може бути висунуто кандидатами на посаду міського голови. Якщо до цих осіб додати склад територіальної та дільничної виборчих комісій, уповноважених осіб політичних партій, їх офіційних спостерігачів тощо, то кількісне співвідношення між виборцями та особами, яких вони обирають, набуде неприродного вигляду.

Крім того, правильність тотального застосування принципу формування органів місцевого самоврядування на партійній основі викликає сумніви і в принциповому плані. Важко уявити, як може вплинути партійна приналежність депутата під час голосування ним за питання, віднесені чинним законодавством до компетенції місцевого самоврядування. Адже очевидно, що вирішення цих питань не може бути пов’язано з постулатами чистої політики і з необхідністю вироблення політичних рішень.

Має значення також і та обставина, що із запровадженням нової системи відбудеться заміна принципів добору виборцями депутатів. Тепер їх обиратимуть не за професійними, діловими чи іншими персональними якостями, а за принципом партійної приналежності. Сумнівно, однак, що кожний партійний список складатиметься з кандидатів, які здатні кваліфіковано і на належному рівні вирішувати завдання, покладені на органи місцевого самоврядування.

Унаслідок запровадження нової виборчої системи на місцях зруйнуються стосунки депутат—виборець. Зокрема, такий їх елемент, як наказ виборця, відповідальність депутата перед виборцем та право останнього відкликати депутата. До того ж і багато інших положень документа не є зразком досконалості, що дає підстави очікувати складного й тяжкого виборчого процесу.

Наведені вище недоліки виборчого законодавства у сфері проведення місцевих виборів найбільше впадають у вічі під час спроби осмислити нову виборчу процедуру. Для прикладу можна розглянути правила ведення передвиборної агітації. Цей етап виборчого процесу має чи не найістотніший вплив на результати всієї виборчої кампанії. Саме під час передвиборної агітації гостро відчуваються нерівність організаційних, фінансових та інших можливостей кандидатів, проявляються їх особисті якості, в тому числі ступінь поваги до закону та виборців. Водночас порушення правил передвиборної агітації може закінчитись для кандидатів скасуванням їх реєстрації.

Однак положеннями закону вибудовано громіздку і заплутану конструкцію. По-перше, закон не надає виборчим комісіям достатніх можливостей для того, щоб ефективно реагувати на порушення виборчого законодавства суб’єктами виборчого процесу. Так, розглянути питання про скасування реєстрації кандидата виборчі комісії, як і раніше, можуть лише після встановлення судом фактів таких порушень. Зрозуміло, що наявність такої попередньої вимоги не сприятиме активності виборчих комісій у цьому напрямі.

По-друге, законом знову закріплена необхідність попереднього (перед рішенням виборчої комісії) встановлення судом фактів порушень виборчого законодавства кандидатами чи партіями (блоками), що їх висунули, а також встановлення фактів порушень законодавства членами виборчих комісій. Тобто продовжуватиметься ненормальна практика, коли така функція виборчих комісій, як контроль за дотриманням виборчого законодавства, підмінялась використанням судових органів для здійснення не властивих їм «експертних» функцій.

Збереження наведених та наявність багатьох інших недоліків у нових виборчих правилах свідчать про те, що перебіг майбутніх місцевих виборів буде складний. Знову виникає загроза хаотичності та непередбачуваності виборчого процесу, а його результатом, на жаль, може стати формування органів місцевого самоврядування, які будуть більш політизовані, але менш професійні й компетентні, аніж ті, що існують нині.