Уряд підбив підсумки своєї діяльності за перші сто днів.
Президент країни Віктор Ющенко пообіцяв російським операторам ринку нафтопродуктів, що Кабінет Міністрів не буде штучно обмежувати рентабельність їхньої роботи.
За тиждень готівковий американський долар подорожчав на 13 копійок.
Про плюси і мінуси перших ста днів діяльності уряду Юлії Тимошенко експертами сказано достатньо, щоб зробити один певний висновок. Про обіцяні системні зміни говорити рано, про конкретну політику — або правду, або нічого.
За чотири місяці інфляція становила 5,1 відсотка, ціни у промисловості збільшилися на 7,5 відсотка, а темпи зростання промислового виробництва знизилися майже удвічі проти минулого року. Але купівельна спроможність громадян підвищувалася обнадійливими темпами — соціальні трансферти в натуральній і грошовій формах зросли в першому кварталі на 34,3 і 59,7 відсотка відповідно. Перші сто днів, ніде правди діти, нагадали рутинні роки безплідної боротьби з перманентними товарними шоками і об’єктивними ринковими законами, які, здавалося б, зніс у країні помаранчевий вітер. Непопулярні зміни регуляторних правил гри на кордоні, на підприємствах державної форми власності, у фіскальній політиці і на валютному ринку (ревальвація, фіксація валютного курсу) породжували протестні настрої великого, середнього та малого бізнесу, що показав і звітний тиждень. Пропозиція Віктора Ющенка розпочати на ринку нафтопродуктів все з чистого аркуша, як на мене, більшою мірою адресувалася українському уряду, який за два місяці бензинової кризи істотно розгубив імідж ринкових реформаторів. Але «мирова угода» з компаніями «Лукойл» і «ТНК-ВР» означає, що уряд цього іміджу ще не втратив. Нагадаю, на президентській нараді досягли цілковитої згоди про те, що поточні ціни на ринку нафтопродуктів склалися такі: на дизпальне і бензин А-76 (80) — 2,85 гривні, на бензин А-95 — 3,20 гривні за літр, а їх коливання залежно від віддаленості заправок не перевищуватиме 2—3 відсотки. Російські нафтотрейдери запевнили, що сприятимуть, зі свого боку, насиченню ринку додатковими поставками нафтопродуктів, і не відкидали, що на якомусь етапі ціни можуть знизитися. Президентський указ, спрямований на стабілізацію становища на ринку нафтопродуктів, задовольнив учасників переговорів, проте не зняв деяких сумнівів стосовно вичерпності намічених заходів для подолання кризи. Податкові преференції постачальникам світлих нафтопродуктів з-за кордону, якщо не зростуть загальні обсяги імпорту, можуть обернутися зниженням доходів до держбюджету і Пенсійого фонду. Справді, скласти конструктивну конкуренцію російському нафтобізнесу на нашому ринку можна, лише консолідувавши роздрібнені пакети держакцій на базі ВАТ «Укрнафта», але слід подбати водночас про уникнення розмивання державної частки. Будівництво 1000 заправних станцій — добре, але чи не варто прислухатися до народного депутата Геннадія Руденка, який пропонує створювати паливні гіпермаркети, де продавати більш широкий спектр пального — альтернативного також (пропан-бутан або метан)?
Правду кажучи, я не пам’ятаю українського уряду, який вчився б на власних помилках. Якщо уряд Юлії Тимошенко стане першим, то в нього буде гарне майбутнє.
Подорожчання за тиждень готівкового долара можна також пов’язати з нестабільністю на ринку нафтопродуктів, однак аж ніяк не в першу чергу. За фіксованого офіційного курсу такий тренд передусім пояснюється зростанням інфляційних очікувань. До речі, уряд продовжує обстоювати свій річний прогноз у 9,8 відсотка інфляції. Арифметично середньомісячна динаміка має не перевищувати трішки більш як піввідсотка — малоймовірно. До того ж сезонний чинник зниження цін може виявитися, як і торік, недостатнім для того, щоб мати затухання інфляційного процесу. І це якщо не згадувати, що торік адміністративними методами боротися з цінами на бензин почали також навесні, а вже восени мали найвищий рівень інфляції. Утім, краще не згадувати.
