Для Василя Олексійовича Дубовика війна почалася у червні 1942 року, а закінчилася в лютому 1945-го в Угорщині. Там його було тяжко поранено в жорстокому бою. Перемогу зустрів у палаті госпіталю. Додому, в рідне Синельникове Дніпропетровської області, повернувся інвалідом другої групи. Але, незважаючи на три поранення, не зміг усидіти без діла — 35 років пропрацював головним бухгалтером по черзі — в місцевій МТС, міському змішторзі, райспоживспілці.
У серпні 1944-го, беручи участь у складі механізованого корпусу в знаменитій Яссо-Кишинівській операції, командир бронемашини Василь Дубовик здійснив справжній подвиг. Удвох з одним із своїх бійців на трофейній машині він потрапив у гітлерівську засідку. Однак не тільки не розгубився, а завдяки вмілим діям узяв у полон 22-х фашистів. За ту операцію сержанта Василя Дубовика удостоєно тоді найвищої солдатської нагороди — медалі «За відвагу».
