Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» домагатиметься повернення в державну власність Лисичанського нафтопереробного заводу («ЛиНОС»). Таку заяву під час прес-конференції у Львові зробив голова правління НАК «Нафтогаз України» Олексій Івченко. За повідомленням агентства «Інтерфакс-Україна», він сказав, що «за 9 мільйонів доларів було вкрадено 70-відсотковий пакет акцій ВАТ «ЛиНОС». Ми порушуємо питання про перегляд цієї приватизації з тим, щоб пакет було або продано за адекватну ціну, або повернуто державі й передано «Нафтогазу України» для ефективного управління».
Бо, за словами О. Івченка, «на момент продажу вартість цього майнового комплексу становила 1,5 мільярда доларів». Глава «Нафтогазу» висловив думку, що передання в управління НАК «Нафтогаз України» пакета акцій «ЛиНОСу» та 18-відсоткового пакета акцій «Укртатнафти» дасть змогу державі контролювати 30 відсотків ринку нафтопродуктів України та ринковими методами впливати на цінову ситуацію.
«Голос України» до теми приватизації «ЛиНОСу» звертався не раз, тож нагадаємо, що «ТНК-Україна» за 67,41 відсотка акцій одного з найбільших в Європі нафтопереробного комплексу сплатила 53,1 мільйона гривень, або майже 10 мільйонів доларів США, та взяла на себе ще деякі зобов’язання. Водночас уже тоді було відомо, що «ЛиНОС» не може коштувати аж так дешево. Зокрема, іспанська інжинірингова компанія «Технікас Реюнідас» оцінювала вартість такого заводу, як «ЛиНОС», щонайменше в 1,3 мільярда доларів.
Чи, може, іспанці перебільшували? Аж ніяк! Для порівняння: у 2004 році Туреччині за 66 відсотків схожого за потужністю нафтопереробного холдинга «Tupras» було запропоновано саме 1,3 мільярда доларів, але турецький уряд погоджувався продати контрольний пакет за ціною 1,5 — 2 мільярди доларів, до того ж, за умовами конкурсу, майбутній покупець не отримував би права на роздрібну торгівлю нафтопродуктами, за рахунок якої і формуються головні прибутки нафтопереробників та через яку нафтопереробна компанія може тиснути на ринок. Можемо також послатися на зовсім свіжий приклад: 26 квітня 2005 року російська газета «Ведомости» повідомила, що компанія «ЮКОС» ладна продати 53,7 відсотка акцій нафтопереробної компанії «Mazeіkіu Nafta» (Литва) за 800—900 мільйонів доларів. Газета повідомляє, що ринкова вартість литовського концерну сягає 2 мільярдів доларів, тож контрольний пакет мав би коштувати близько 1 мільярда доларів, але внаслідок складної ситуації довкола «ЮКОСу» ціну буде знижено на 100—200 мільйонів доларів. І покупець, який згодний заплатити такі кошти за цей, схожий з «ЛиНОСом», нафтопереробний актив, уже є.
Чиїми ж інтересами керувався наш Фонд держмайна, продаючи пакет акцій ВАТ «ЛиНОС» за 10 мільйонів доларів? Яким чином оцінювалися його активи, коли тільки на будівництво поліпропіленового комплексу (введеного в експлуатацію лише у 1994 році) було витрачено 181 мільйон доларів? Схоже, це питання риторичне, бо хоч і сам Фонд держмайна напередодні приватизації оцінював активи «ЛиНОСу» щонайменше у 300 мільйонів доларів, попередній голова ФДМ не раз заявляв, що головним є не максимальна ціна, а ефективний власник. Та чи було досягнуто задекларованої мети приватизації? Здається, ні. Бо якщо у самому Лисичанську із заправок зник 95-й бензин, то про яку ефективність можна говорити? У середу (за повідомленням «Ukroіl») представник компанії «Восточные ресурсы» Віталій Дорофєєв заявив, що «зараз бензин марки А-95 за готівку придбати не можна. Цей вид палива відпускається тільки за безготівковим розрахунком, бо ми не можемо не дати бензин тим людям, які за нього вже заплатили». Проблеми з пальним пояснюють зупинкою НПЗ на реконструкцію, але при цьому забувають додати, що нині підприємство здатне переробляти 16 мільйонів тонн нафти (хоча раніше його потужності сягали 24 мільйонів тонн), а переробляє майже 6 мільйонів тонн. Про яку тоді ефективність приватизації можна вести мову? Ми вже не кажемо про обгрунтовані сумніви стосовно законності самої процедури приватизації «ЛиНОСу» та про пов’язані з його боргами арешти літаків та кораблів за кордоном. Свого часу «Голос України» присвятив цій темі велике дослідження, яке дає можливість погодитися з оцінкою О. Івченка, що «пакет акцій було вкрадено». Голова Фонду держмайна Валентина Семенюк, коментуючи агентство «УнІан», заяву голови НАК, сказала, що фонд поки що не визначився стосовно повернення у держвласність акцій «ЛиНОСу» та що рішення ухвалюватиметься «після ознайомлення з усіма матеріалами».
То, може, замість будувати новий нафтопереробний завод у Бродах, про що заявила Юлія Тимошенко, держава нарешті розбереться з обставинами «приватизації» не так давно збудованого Лисичанського НПЗ.
