Про лейтенанта Олексія Береста «Голос України» писав неодноразово (08.05.04 р.; 27.08.04 р.; 08.04.05 р.), і здається, наш голос, голос його земляків і рідних почули. Напередодні 60-річчя Великої Перемоги ми вирішили надрукувати лист дочки О. БЕРЕСТА, який адресовано Президенту України Віктору ЮЩЕНКУ.
Моєму батькові фронтова доля надала виняткову можливість втілити мрію всіх радянських воїнів — тих, хто відступав від кордону, тих, хто загинув, захищаючи міста і села, тих, хто гнав фашистську погань з нашої землі і визволяв країни Європи, — встановити 1 травня 1945 року над лігвищем фашистського звіра Прапор Перемоги. Це саме його батальйон 756-го стрілецького полку 30.04.45 р. під найжорстокішим вогнем найдобірніших частин гітлерівців подолав Королівську площу і перший увірвався до рейхстагу. Група бійців під командуванням замполіта батальйону лейтенанта Олексія Береста разом з розвідниками М. Єгоровим і М. Кантарія прорвалася на дах рейхстагу й о 22-й годині 40 хвилин на фронтоні головного входу встановила прапор № 5, виданий політвідділом 3-ї ударної армії 150-ї стрілецької дивізії. Саме цей прапор і став Прапором Перемоги, символічно поєднавши в собі усі знамена і прапори, що були водночас встановлені іншими групами і бійцями у вікнах і проламах стін.
Проте командування 3-ї ударної армії о 14-й годині 25 хвилин 30 квітня поспішило доповісти Сталіну про встановлення Прапора Перемоги над рейхстагом. Цей факт у подальшому і став початком усієї тієї неправди про Прапор Перемоги, що й досі залишається до кінця неясною.
Несправедливість, породжена неправдою, повною мірою зачепила мого батька, українця, Олексія Прокоповича Береста. І тільки тепер з’явилася реальна можливість зробити це.
Я висловлюю глибоку дяку всім ветеранам, учасникам бойових дій, громадськості Сумської, Полтавської областей і міста Києва за кількаразові спроби звернень до колишнього керівництва України з відновлення справедливості стосовно мого батька; народному депутату України В. О. Яворівському за те, що він з високої парламентської трибуни України знову підняв це питання в переддень 60-річчя Перемоги над фашистською Німеччиною; Вам, шановний пане Президенте, за рішення Секретаріату Президента про підготовку необхідних документів для нагородження лейтенанта Береста званням Героя України (посмертно) і встановлення на батьківщині батька — Охтирський район Сумської області — пам’ятника йому. Також висловлюю свою вдячність засобам масової інформації України, що доносять до народу правду про подвиг лейтенанта А. П. Береста, Союзу письменників України, народному депутату Б. І. Олійнику, ініціаторам пошуку історичних фактів подвигу Береста Ю. І. Краснощоку і Н. С. Мотренку, керівнику благодійного фонду «Джерело» В. М. Матицину за виділення засобів на виготовлення погруддя Герою Берліна, сумчанину лейтенанту Бересту.
Зроблена ще одна спроба для відновлення історичної справедливості. І хочеться вірити, що держава Україна і Ви особисто, пане Президент, глибоко поважаючи справжніх героїв української землі, зробите цей воістину історичний крок у встановленні істинних фактів історії Великої Вітчизняної війни.
З повагою, Ірина БЕРЕСТ.