Сальто на рейках

Як театр із вішалки, туристичний маршрут починається з поїзда. Привабливий нині навіть для закордонного туриста Кам’янець-Подільський на Хмельниччині зі столицею України щодня сполучає потяг № 623/624. З минулої весни він єдиний, яким можна дістатися до національного заповідника, скарбниці пам’яток.

 Особливого «шарму» подорожі не тільки тисячам паломників, а й мешканцям міста додали метаморфози, що сталися з 623-м. Тепер мандрує він новим маршрутом, довшим на дві години. Сам потяг також побільшав: до його традиційних дев’яти-десяти вагонів «прив’язали» ще стільки само — від анульованого поїзда 601/602, що курсував між Києвом та Хмельницьким. І став він справжнім залізничним монстром, який не вміщається на жодному пероні.

Треба бачити картину посадки на цього велетня. Нагадує вона марафон: люди із чималими клунками за кілька хвилин до відправлення намагаються вскочити до свого вагона. А оскільки «хвости» відкинуті за межі перону, то пасажирам зробити це нелегко. Вийти на потрібній станції можна, лише здійснивши сальто. Цікаво, чи їхав хоч один із залізничних «раціоналізаторів» отаким потягом? Мабуть, ні, бо досі нарікання, які посилають на їх адресу пасажири 623-го навіть через депутатів, не почуті.

Крім цього, на весь потяг лише один загальний вагон, в який напихається до 120 пасажирів. Більшість везуть до столиці на продаж продукти, тому основна частина вагону зайнята «кравчучками». Навіть за кілька днів до поїздки квитки у вагони № 1—10 продають переважно на верхні полиці. Нижня «броня», за словами службовців вокзалу, належить Хмельницькому. У «кам’янецькому» потязі навіть купейні вагони переважно старі й зношені, в жахливому стані санвузли, пошматовано матраси.