Ранкове засідання 22 квітня
Україна зазнала шаленого напливу долара. Голова Нацбанку Володимир Стельмах зауважив депутатам, що економічна основа для зниження курсу гривні до долара визріла ще 2—3 роки тому, однак доводилося занижувати вартість нашої національної валюти приблизно на 70 відсотків. На думку головного банкіра держави, 3,80 грн. за долар, було б найоптимальнішим варіантом. Відповідаючи на занепокоєння низки депутатів з приводу загрози нашим зовнішньоекономічним контрактам, зниження експортного потенціалу, Володимир Стельмах сказав про надзвичайно високі темпи експорту. В якому так званий чистий експорт становить близько 6 відсотків. Унаслідок цього склалася серйозна цінова диспропорція.
Скажімо, вкрай потрібний метал для машинобудування, будівництва йшов на експорт за цінами, нижчими від внутрішніх. Головний банкір також побачив у безпідставному ослабленні курсу гривні причини збільшення цін на товари споживання і зауважив депутатам, що проблему зміцнення гривні доводили до відома парламенту (у бюджет закладено курс 5,1 грн. до долара) не менше трьох разів, і тому цей крок НБУ не має бути для більшості несподіваним.
Якби так тривало й надалі, то Національному банку за рахунок емісії довелося б щодня викуповувати 200—300 млн. доларів, і грошова база у країні зросла б удвічі і, відповідно, — інфляція. Таку думку висловив міністр фінансів Віктор Пинзеник під час заслуховування парламентом інформації з приводу ситуації довкола зміцнення національної грошової одиниці. Тому, на його думку, раптове і помітне зміцнення НБУ гривні — процес закономірний і спрямований на захист державних інтересів. Він зауважив, що у країні долар падає не перший рік, хоча в обмінних пунктах рівень гривні до долара залишався порівняно стабільним. Але за цей час ціни, особливо оптові, зросли значно, і виходило, що на той самий долар торік і нині кожен з нас міг купити різну кількість товару. Отже, фактично, уряд, до компетенції якого не входить питання курсової політики, підтримав “революційний” вчинок Нацбанку.
Підтримуючи НБУ, міністр фінансів на прикладі конкретних показників доповів, що уряду вдалося зекономити для громадян (соціальні виплати!) 328 млн. грн., а заодно і відсікти банки-нерезиденти від спекулятивних операцій.
На початку засідання оголосили депутатські запити, заяви, повідомлення. Зокрема, було зачитано 131 депутатський запит. Більшість парламентаріїв підтримали запит з приводу формування Єдиного економічного простору, з приводу долі учасників подій і ув’язнення молодих людей 9 березня кількарічної давності, а також звільнення керівника столичного театру Російської драми. А під час виступів з парламентської трибуни порушували проблеми спроб запровадження двомовності, офіційного засудження геноциду проти вірменського народу представниками інших держав, лунала критика на адресу дій нової влади на місцях.
Верховна Рада внесла зміни до календарного плану своєї роботи, відповідно до яких 4—6 травня парламентарії працюватимуть в округах. Було оголошено також про входження народного депутата Віктора Развадовського до фракції НПУ.
Головуючий на засіданні привітав з днем народження народного депутата Василя Гурєєва.
Загалом у порядку денному нинішнього засідання — 18 питань. Серед найактуальніших — проект постанови про стан виконання урядом законодавства стосовно комплексного подолання наслідків Чорнобильської катастрофи, зміни до законодавства з приводу додаткової відпустки батькам, зміни митного тарифу на сільгосппродукцію, розширення пільгових умов страхування та інші.
