Учора вранці АЗС «ТНК-ВР» продавали дев’яносто п’ятий бензин за ціною 2 гривні 99 копійок за літр. Відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів зафіксувати ціни на ходові марки бензину. Чимало водіїв це пов’язували з остаточним актом капітуляції російських нафтотрейдерів.
Проте до капітуляції ще далеко. Президент ТОВ «ТНК-ВР-Україна» Олександр Городецький напередодні в телеефірі наголошував на тому, що його компанія пішла назустріч Прем’єр-міністрові Юлії Тимошенко тимчасово, а дискусія про концептуальні підходи до ціноутворення на українському ринку нафтопродуктів ще тільки почалася. За його словами, відмінність у поглядах істотна. Український уряд встановлює масштаб цін на роздрібному ринку, спираючись на витрати повного технологічного циклу — від свердловини до заправного револьвера, а російські нафтотрейдери за відправну точку беруть кон’юнктуру на внутрішньому ринку. Цифри, звісно, не називав, але в даному разі це не так уже й важливо. Кому не відомо, що відтоді, як російські структури контролюють роботу переважної більшості нафтопереробних заводів в Україні, кон’юнктура на ринку ніби ручна? До того ж пан Олександр краще за інших знає, що ручна кон’юнктура здебільшого влаштовувала українських прем’єр-міністрів. І добре, що Юлія Тимошенко не схожа на своїх попередників. По-перше, урядовий метод ціноутворення наближає нас до торжества справді ринкової кон’юнктури. По-друге, зміцнює в Кабінету Міністрів відчуття господаря у своєму домі. По-третє, закріплює за «ТНК-ВР» в очах українців імідж компанії, яка не ходить у чужий монастир зі своїм уставом.
До капітуляції в суперечці дійде не скоро. Допоки країна не відшукає альтернативні джерела постачання на ринок нафтопродуктів, допоки на повну потужність не запрацює вітчизняна вертикально інтегрована компанія з повним циклом виробництва нафтопродуктів, допоки наш уряд не матиме надійного резерву нафти для запобігання шокам пропозиції, всі пререговори з операторами ринку відбуватимуться з перемінним успіхом.