Завтра відеомузичним проектом «Lіve іn Amsterdam» у виконанні чеського ансамблю імпровізаторів «Marіjan» завершиться 11-денний Дев’ятий міжнародний форум «Музика молодих».
Форум «Музика молодих» (цього року частину оргкомітету, до якого увійшли Іван Небесний, Богдан Кривопуст, Олексій Войтенко, Ярослав Одрін, склали нинішні студенти Музичної академії) важко не полюбити хоча б тому, що він що далі, то більше нагадує великий фольклорний обряд, який всмоктує в себе все, що відбувається навколо, але учасники якого при тому настирно вибудовують власну ієрархію світу. Тому і програма Форуму вийшла наче вірш. Заримувалися концерти блискучих квартетів саксофоністів «Арт Сакс Квартет» і львівських флейтистів «ШОНІкоЗАРЕНко»; мультимедійні проекти (з віршами, відео та імпровізацією) «Ем-візія» Алли Загайкевич (звучали Андрухович і Бродський, показували Майдан і гравюри Дюрера, консерваторців провокували своєю музикою «клубні» хлопці Андрій Кириченко і Котра) і «Жити в Амстердамі»; «Американська музика ХХ ст.», якою продиригував киянин Максим Кузін, і «Українсько-балтійські лінки» одеситів; виступ фаготиста Шарунаса Касіонаса і у відповідь — піаніста Євгена Громова; революційний Майдан в «Ем-візії» і його підтримка в памфлеті «Райок по-українськи» Андрія Бондаренка; київський ансамбль «Рикошет», зорієнтований на західну музику, і камерний оркестр «Archі», у виконанні якого крім українських авторів сьогодні звучатимуть «Мухи Аргоса» росіянина Олега Пайбердіна. І таке відчуття одне одного серед композиторів, виконавців, поетів, відео- та звукорежисерів разом узятих — річ справді фольклорного рівня, до якого легко звикаєш і у природність якого віриш. Зал це, зазвичай, підтверджував: на п’ятигодинному мультимедійному проекті в залі центру Леся Курбаса яблуку не було де впасти. Те саме, як не дивно, — на концерті старовинної музики у Будинку вчених. І не лише тому, що сонати Максима Березовського і реконструйовану з анонімних рукописів музику фантастично виконували добре відомі киянам і не лише їм клавесиністка Світлана Шабалтіна і флейтист Олег Кудряшов, а й через присмак «винятковості» такої програми у Форумі сучасної музики. А спробуйте забрати відео, поезію, екзотику старовинних інструментів, залиште лише основу, музику наодинці з композитором і виконавцем (до того ж у концертах майже не було вокалістів, бо їх — тих, хто вміє співати сучасну музику, — у нас у всій країні ледь набереться кілька чоловік) — і отримаєте напівпорожній зал та інший фольклорний формат, в якому ті, хто в залі серед публіки в будь-який момент можуть опинитися на сцені серед музикантів. Трохи осторонь — гості і критики. Музичних критиків у нас так само небагато, а щодо почесних гостей, то російські композитори Олег Пайбердін, Антон Сафронов, Кирило Уманський в один голос із захопленням казали про щастя для України мати п’ять серйозних фестивалів сучасної музики (три з них проходять у Києві, а масштабні київські «Прем’єри сезону» почнуться вже зовсім скоро, 10 травня), які дають композиторам можливість писати і виконуватися на батьківщині, тоді як у Росії композиторам зараз несолодко, і тому російські композитори, особливо з периферії, вимушені співпрацювати майже виключно із західними ансамблями або залишатися мало кому відомими. Чи потрібні нам такі перспективи, до яких ми, дякуючи недофінансуванню фестивалів, рішуче наближаємось? Здається, відповідь очевидна.
