мають відбутися всеукраїнські збори представників місцевого самоврядування. З якими думками і пропозиціями вирушають до столиці представники регіонів? Про це — розмова із головою Львівської обласної ради Михайлом СЕНДАКОМ.

— Михайле Дмитровичу, як бачимо, відновилася активна сесійна робота, що тривалий час була заблокована через політичні протистояння. Відбулися основні кадрові призначення. Які напрями роботи вважаєте нині головними?
— На жаль, кадрові призначення пройшли практично без урахування позиції депутатського корпусу. Мовляв, радам не можна довіряти. Але результати виборів Президента в нашому регіоні говорять самі за себе: депутати обласної ради були найактивнішими учасниками подій. І нині ми вважаємо себе відповідальними за всі перетворення, які відбуваються в регіоні. Ось на моєму столі список збанкрутілих підприємств. Їх — 406. Як недавній виробничник, добре знаю механізми банкрутства. Податкова адміністрація досі була нікому непідзвітна. Підприємства, що мали привабливу територію або перспективи розвитку, доводили до банкрутства. У який спосіб? Здійснювали перевірки, накладали штрафи. Я пам’ятаю, як мені, керівникові АТП, «накрутили» 77 мільйонів. Але ми виграли всі суди. А скільки підприємств здалося! Зацікавлені сторони тиснули на суддів. Потім брали «свого» судовиконавця і... розпродували майно своїм.
— Можете навести приклади?
— Старосамбірський сиркомбінат, дрогобицький «Галол», бориславський «Галлак». Що там найцінніше? Метал — чисті гроші. На «Галлаку» — обладнання з титану і нержавійки. Той, хто за копійки викупив його, отримав сотні мільйонів. Вже головою облради почав туди втручатися, але зрозумів: ніхто не надасть жодної інформації. Усе в закритому режимі. Правоохоронні органи області на наші запити відповідали: документів надати не можуть, бо це питання не в компетенції обласної ради. І лише після другого туру виборів Президента ми змогли отримати всі документи за п’ять років. У моєму списку є вже продані підприємства, є й такі, що в стадії судового розгляду. Ми створили депутатську тимчасову слідчу комісію з перевірки цих фактів. Ті підприємства, які ще не розтягли, треба законсервувати і створювати на їхній базі нові робочі місця.
— Продукція яких збанкрутілих підприємств могла б конкурувати із зарубіжною?
— За часів Союзу було два виробники високоякісних лаків і фарб — ленінградське об’єднання і бориславський «Галлак». 75 відсотків акцій нашого підприємства викупили конкуренти. А «Галол» виробляв унікальні ракетні масла, які купували навіть за кордоном. Звичайно, є підприємства колишнього ВПК, які вже не могли працювати по-старому, але їх можна було б переобладнати, зорієнтувати, наприклад, на сільське господарство.
— Ви оприлюднюватимете ці факти, називаючи імена винуватців?
— Це робитиме затверджена сесією комісія, до якої увійшли депутати та працівники інших служб.
— Як ви оцінюєте перспективи адміністративно-територіальної реформи?
— Вважаю, що вона передчасна. Маємо багато іншої роботи. Реформа потрібна, але не на перехідному етапі. Не можна діяти сталінським методом. Хіба адмінреформа на цьому етапі покращить життя людей? Скажімо, були пропозиції розформувати Тернопільську область — розділити її поміж сусідів. Та ми ж наламаємо стільки дров! Дай Бог, щоб влада навела елементарний порядок. Щоб не було соромно дивитися на незасіяні поля.
— Яку проблему хочете порушити на всеукраїнських зборах представників місцевого самоврядування?
— Передусім я і мої колеги вважаємо, що на збори потрібно запросити не лише Голову Верховної Ради, а й Президента та Прем’єр-міністра. Щоб не було передвиборчого «перетягування канату». Щоб усі керівники держави могли звернутися із своїми програмами до українського народу. Серед учасників зборів буде багато голів сільрад. Від них очікують ефективної роботи. А як її можна реалізувати, коли бракує коштів навіть на оплату землевпорядника та бухгалтера? Ми штовхаємо голів на зловживання. До них навідуються «ходоки», просять землю. І їм продають її... за копійки. І голови тішаться, що їм вдалося забезпечити зарплатню на рік.
Збори — вкрай потрібні, і маємо зробити все, щоб вони залишили по собі слід, а не відбулися для галочки. Після всеукраїнських ми проведемо збори голів сільських рад, а їх у області — понад 600. Треба почути їхню думку.

Розмову вела Оксана ТЕЛЕНЧІ.

Львів.