На власній шкурі, як то кажуть, переконалися працівники управління праці та соціального захисту районної державної адміністрації Кам’янець-Подільського району Хмельницької області в тому, що тимчасове може стати... й довічним.
Чотири роки тому цю установу перевели в будівлю колишньої районної лікарні у віддалений від центру міста на 12 кілометрів мікрорайон Підзамче. До того ж у місті та на протилежних його околицях залишилися районне відділення Пенсійного фонду, служба субсидій, не кажучи вже про домівки самих працівників. «Вузли» соціального захисту, настільки віддалені один від одного, додають чимало клопоту пенсіонерам району. 25 тисячам літніх селян треба, як білці в колесі, покрутитися, щоб якусь справу залагодити чи довідку взяти! Влада запевняла, що тимчасова незручність триватиме всього місяців три-чотири. Як вийшло насправді — «пером не описати».
— Вивезли хворих із лікарняних палат, і навіть не побілили їх, — навперебій розповідають жінки-службовці соцзахисту.
— У «кабінетах» холодно, вогко, ми «здобули» тут букети хронічних хвороб. Половину зарплати витрачаємо на ліки. Іншу — на проїзд.
— Документи, бачите, у шухлядах, електронної бази не ведемо, бо комп’ютери включити неможливо, не витримують вони ні температурного режиму, ні напруги в мережі. Тож призначення пенсії у нас — ручна робота. Навряд чи таке є ще в Україні.
— А тепер ще й дах обіцяє привалити, ми вже покинули кімнати, де через стелю протікала каналізація з другого поверху, через що стеля впала.
— У коридорі навіть стільців для відвідувачів немає. Перед людьми соромно...
Будинок, переконалися ми, і справді в жалюгідному стані. Поважна установа тягне хіба що на статус «бомжатника». Дивно, що її працівники досі не пікетували районну адміністрацію, котра не забезпечила належних умов праці. «Нам не можна, бо одразу з роботи звільнять, нас попередили», — такою була відповідь колективу управління.
Майже рік тому районній владі вдалося домовитися з міською про передачу під районні установи — згадане управління, службу субсидій, Пенсійний фонд, громадську приймальню та інші — терапевтичного корпусу міської лікарні №1. В обмін на надання комунальної нерухомості району під міську амбулаторію сімейної медицини на Підзамчі. Про це 28 квітня 2004 року було прийнято рішення сесії міськради. Але воно так і залишилося паперовою «розв’язкою».
Терапія досі перебирається з обіцяного корпусу. Кажуть міські керівники, через невчасно виготовлену документацію дитячої лікарні, куди її переводять. Будуть тут чудові умови для дітей та внуків отих нужденних сільських пенсіонерів, до чиїх проблем керівникам просто байдуже.

Хмельницька область.