Нещодавно в Українському державному університеті фінансів і міжнародної торгівлі (УДУФМТ) Державна інспекція навчальних закладів здійснювала перевірку, за результатами якої Міносвіти та науки ухвалило рішення про дострокове розірвання контракту з ректором вишу Олександром Покрещуком та призначення в. о. керівника університету колишнього першого проректора Віктора Гвоздецького. Здавалось би, це — внутрішня справа відомства, яка може привернути увагу лише вузького кола зацікавлених у цій кадровій перестановці осіб. Однак сталося інакше. Історія про зміни в навчальному закладі вихлюпнулася за його поріг.

До редакції «Голосу України» (свого часу газета захищала тодішню академію зовнішньої торгівлі (нині — УДУФМТ) від «внутрішніх» опонентів, які накинули рейдерським оком на її приміщення в центрі столиці) надійшов лист, підписаний трьома проректорами університету — С. Шевченком, О. Ястремським і Я. Шаповал, в якому вони викладають альтернативний погляд на рішення міністерства й аргументують свою позицію такими фактами:

По-перше, сама перевірка, яка призвела до розірвання контракту з О. Покрещуком, здійснювалася з численними порушеннями норм законодавства, на що керівництво університету ще тоді звертало увагу відповідних органів влади. Крім того, кожне «виявлене порушення» було повністю спростоване доказовими запереченнями. Отже, результати проведеної перевірки, якби вона була об’єктивною й заздалегідь не заангажованою, жодним чином не могли стати підставою для дострокового розірвання контракту з ректором.

По-друге, представник Міністерства освіти і науки, котрий ознайомив адміністрацію вишу з кадровим рішенням, зазначив, що результати перевірки також підтвердили той факт, що останніми роками університет не може похвалитися задовільною роботою у сфері надання освітніх послуг. Але як тоді зрозуміти призначення в. о. ректора пана Гвоздецького, адже він до звільнення в червні 2013-го два роки був першим проректором, тобто саме тоді, коли університет «скотився», за спостереженням міністерських чиновників, до рівня «двійочників» у сфері освітніх послуг?

По-третє, В. Гвоздецького було звільнено за грубе порушення трудової дисципліни, законність такого звільнення підтверджено судовим рішенням, яке набрало чинності 30 січня 2014 року.

По-четверте, на розгляді в Голосіївському суді Києва перебуває справа за позовом до університету самого Віктора Гвоздецького: позивач оскаржує законність наказу про винесення йому догани. Крім того за результатами планової ревізії фінансово-господарської діяльності навчального закладу за період з 01.07.2010 р. по 01.01.2013 p., проведеною Державною фінансовою інспекцією міста Києва, було встановлено низку порушень, вчинених співробітниками, зокрема, першим проректором В. Гвоздецьким. І тут «фігурує» не тільки догана. Печерський суд Києва відкрив провадження в адміністративній справі. За результатами її розгляду в серпні минулого року було ухвалено постанову, згідно з якою матеріали направили на розслідування до слідчого відділу Печерського РУ ГУ МВС України, оскільки в діях посадової особи вбачали ознаки злочину, передбаченого ККУ. Станом на даний час досудове розслідування не закінчено. То як, запитують автори листа, позивача й відповідача в одній особі можна було призначати на посаду    в. о. ректора університету, якщо ці дві сторони з’ясовують між собою стосунки через суд. Це очевидний парадокс! До речі, свій перший день на посаді в. о. ректора пан Гвоздецький розпочав з того, що запропонував своїм «кривдникам» написати заяви на звільнення. В університеті складається вибухонебезпечна ситуація, попереджають автори звернення до редакції.

З огляду на викладені факти, наголошують проректори, багато хто з трудового колективу сумнівається в доцільності призначення саме цієї кандидатури на роль свого керівника та вважає його неприйнятним і таким, що суперечить правовим нормам і правилам ділової етики. Адже відповідно до п. 6.5 Статуту університету у разі відсутності ректора його обов’язки виконує проректор.

Єдиним поясненням такого призначення може бути лише те, що підлеглі міністра, зацікавлені у «вирішенні питання», доводили до його відома неповну і неправдиву інформацію. В цьому автори листа переконалися і під час особистої зустрічі з очільником міністерства. «Пан Квіт пообіцяв нам розібратися в ситуації, але й дорікнув, що ми також погано поінформовані в ній. Мовляв, проти Покрещука порушено дві кримінальні справи, а ви його захищаєте, — розповів у коментарі «Голосу України» проректор з науково-педагогічної роботи Сергій Шевченко. — Ми не захищаємо конкретно Олександра Олексійовича, а обстоюємо справедливість. Адже «дві кримінальні справи», наприклад, висмоктані кимось з пальця. В цьому можна переконатися, подивившись у реєстр кримінальних проваджень, доступний кожному в Інтернеті. Там «кримінал» проти Покрещука не значиться».

Не витримує критики, кажуть співрозмовники, і прив’язка відставленого ректора до корупційних дій лише на тій підставі, що він свого часу був науковим керівником сина Миколи Азарова, а Віктор Янукович здобув в Академії зовнішньої торгівлі в 2001 році другу вищу освіту. За такою логікою можна всіх, хто вчився в радянських вишах, оголосити прибічниками комуністів, а ректорів університетів до пам’ятного «лютневого перелому» — членами команди Дмитра Табачника. Між іншим, попередник також не хотів бачити Олександра Покрещука в кріслі ректора.

Названі автори не єдині, хто перейнявся рішенням міністерства. Принциповість у захисті звільненого ректора проявили і вчена рада університету, і трудові колективи його структурних підрозділів — Одеського інституту фінансів та Донецької філії. Збирається висловити свою думку й Харківський інститут фінансів.

Хто має рацію у цій «битві аргументів», слово — за Фемідою. Пан Покрещук збирається оскаржити дострокове розірвання з ним контракту в судовому порядку. Втім, можливо, справа до цього й не дійде. Адже міністр освіти і науки все-таки пообіцяв «розібратися в ситуації». Людина з-поза старих корупційних схем, сподіваємося, свого слова дотримає. А «Голос України» тоді продовжить тему.

Мал. Олексія КУСТОВСКОГО.