А «комунгоспіталізація» у перекладі з регіонального — місцевий «дерибан»

Прагматична фантастика молекулярного рівня

Вчені встановили цікаву закономірність — корисні копалини (алмази, золото, залізна руда, нафта тощо) утворилися у певні геологічні періоди. До того ж кожна з них має свій конкретний геологічний час «народження». Так, розсипи золота утворилися за два геологічні періоди: 40—60 мільйонів років тому і 450—500 мільйонів. А родовища алмазів — так звані кімберлітові трубки — мають геологічний вік близько 2 мільярдів років.
«Прощупуючи» в лабораторних умовах земні породи з того чи іншого регіону, можна за їх віком визначити наявність там конкретних корисних копалин. Свого часу, знаючи про вік алмазів з родовищ Південної Африки, радянські вчені спрогнозували їх наявність в Якутії. Далі за справу взялися геологи. Результати відомі. Геологи не розпочнуть роботи в тому чи іншому регіоні, доки не знатимуть геологічного віку тамтешніх порід.
Запам’ятайте. Інструмент для визначення геохронологічного часу «народження» регіону називається мас-спектрометром. Такі прилади виготовляють тільки в кількох високотехнологічних країнах, таких як США, Франція, Японія, Німеччина. І це — увесь перелік. Хоча ні. Його гідно доповнює і Україна.
А чи знаєте ви, що на молекулярному рівні можна продіагностувати і виявити ранні зміни в організмі людини, спричинені поки що лише натяками на онкологічне захворювання, СНІД тощо? А отож це дає змогу локалізувати хворобу ще у зародковому стані.
Просвічувальні та растрові електронні мікроскопи, які широко в світовій практиці застосовуються в медицині та біології, незамінні також для дослідження на атомному рівні структури, елементного складу руд, корисних копалин. Їм немає альтернативи і в металургії. Уявіть: за кілька хвилин можна дізнатися не тільки про елементний склад речовини, а й дослідити її будову, прогнозувати міцність, довговічність, з’ясувати походження дефектів у процесі природних чи штучних впливів.
Запам’ятайте. Такі електронні мікроскопи виготовляють поряд з провідними високотехнологічними компаніями США, Японії, ФРН, Великої Британії і в Україні. Сучасні високотехнологічні галузі індустрії, такі як авіа-, судно-, турбо- та ракетобудування неможливі без електронно-променевих зварювальних комплексів.
Атомно-абсорбційні спектрофотометри та газові хроматографи — прилади для реалізації найсучасніших методів аналізу елементного складу речовини, незамінні для моніторингу стану навколишнього середовища, контролю дотримання технології нафтохімічного виробництва, сертифікації продуктів харчування.
Такі прилади виготовляють в Україні. Втім, запам’ятайте: жодна фірма у світі не випускає у сукупності таку широку номенклатурну гаму наукового, аналітичного та технологічного обладнання. Жодна, крім унікального українського підприємства ВАТ «SELMІ» (до 1993 року — Сумське виробниче об’єднання «Електрон»). А завдяки тому, що до ВАТ на правах структурного підрозділу входить науково-дослідний інститут електронної мікроскопії (у минулому — Всесоюзний), в Сумах маємо замкнутий наукоємний, високотехнологічний цикл — від розробки унікальних приладів до їх серійного виробництва.
Здавалося б, ми повинні пишатися тим, що маємо на своїх теренах таку перлину. А чи це так?

Для чого Сумам пальмова екзотика?..

Підприємство розпочало свою роботу 1959 року як завод електронних мікроскопів та електроавтоматики, який серійно випускав ізотопні мас-спектрометри та електронні мікроскопи. Ці прилади контролювали процес промислового збагачення урану, технологію виробництва ядерної зброї та ядерного палива АЕС, створення нових речовин та матеріалів, оскільки майже до кінця 80-х існувало «ембарго» на постачання таких приладів до СРСР. Можна лише уявити, за активної участі якого мозкового потенціалу тодішньої наддержави ставав на ноги і набирав свою міць «Електрон».
А нині, в незалежній Україні, потенціал «SELMІ» затребуваний аж ніяк не повністю. Більше того, у новітній історії сумських приладобудівників був період, коли батьки краю хотіли забрати підприємство у ... комунальну власність. Як лазню, тепломережу або щось таке. Мовляв, кому ті мікроскопи чи мас-спектрометри потрібні. Виготовляйте те, що купує обиватель. Із високих столичних кабінетів у Суми полетіли відповідні циркуляри. Таку «турботу» тодішніх можновладців можна пояснити, приміром, й так. Чому б не використати чудові теплі виробничі приміщення, скажімо, під оптові склади, оптові ринки, а то взагалі для базування великогабаритних автомобілів тощо. І провести це під гаслом збільшення робочих місць, ліквідації безробіття. Такі приклади по Україні непоодинокі.
Але хіба не злочинно унікальну технологію сучасного приладобудування, де фахівців готують роками, розміняти на базарну технологію «купи-продай», а вчорашнього налагоджувальника апаратури з вищою освітою переспеціалізувати у торгівця шматтям чи біляшами?..
Утім, колектив вистояв. Мало хто, правда, знає, яких нервів і здоров’я коштувало це голові правління — генеральному директору ВАТ «SELMІ» Івану Ляльку (на фото) та його команді-однодумців.
Традиційно основними споживачами продукції сумчан були і залишаються російські підприємства високих технологій, бо саме там знаходилися збагачувальні комбінати ядерної індустрії СРСР, нині — Федерального агентства з атомної енергії РФ. Слобожанські приладобудівники задовольняють потребу російських замовників у приладах лише на 50 відсотків. Тож північні сусіди конче зацікавлені у партнерстві. І два роки тому Красноярський електрохімічний завод придбав 52 відсотки акцій ВАТ «SELMІ» і забезпечив сумчан стабільними замовленнями. Одразу ж у 2003 році обсяги товарної продукції зросли на 157,6 відсотка, реалізація збільшилася на 150,6 відсотка, а у 2004 році порівняно вже з 2003-м — ще на 138,5 відсотка. Цього року колектив ВАТ планує завершити впровадження комп’ютерної системи керування виробничим процесом — від проектування нової техніки до відвантаження продукції споживачам. Система якості розробок і виробництва сумчан була підтверджена авторитетною англійською фірмою «Бюро Верітас», яка була уповноважена сертифікувати підприємство на відповідність вимогам міжнародної системи менеджменту якості ІSO-2001. Як бачимо, підтримка російського акціонера істотно вплинула на соціально-економічний стан українського ВАТ.
Ринки збуту... Вони залишаються традиційними. 80 відсотків припадає на Росію, 10 відсотків — на Україну, решта — інші країни світу. Серед замовників продукції — фірми Республіки Корея, Англії, Китаю, Франції, Німеччини, Ізраїлю.
Когось, насамперед ядерні держави, цікавлять ізотопні мас-спектрометри, інших — просвічувальні та растрові електронні мікроскопи. А останнім часом збільшується попит на електронно-променеві зварювальні комплекси. Це устаткування може зварювати у вакуумі за один прохід метали з різними фізико-хімічними властивостями товщиною до 400 мм. Вакуумно-щільне з’єднання не потребує наступної традиційної термообробки для зняття внутрішніх напружень...
Схвальні відгуки на цю апаратуру надходять із Росії, Китаю, Японії, Єгипту, а в Україні за останні п’ять років не продано жодної такої установки! І це непоодинокий приклад.
Хоча, як подейкують, західні аналоги купували. Чому не надали перевагу вітчизняному, яке має попит за кордоном, сказати важко. Чи не тому, що поїздка в Суми набагато буденніша, аніж до якої-небудь далекої екзотичної країни. Звичайно, такої екзотики для високопоставленого чиновника у Сумах, як там, не організуєш. Тут пальми, під якими можна добряче спітніти у відрядженні, не ростуть.
Металургійні підприємства нашої країни нехтують можливостями впровадження в технологію конверторного виробництва сталі, її вакуумного переплаву мас-спектральних комплексів. Ці комплекси добре зарекомендували себе на металургійних комбінатах колишнього СРСР (а їх було впроваджено в технологічний процес майже на 30 підприємствах) — вони дають можливість прогнозувати якість сталі, заощаджувати енергетичні ресурси, кисень, інші витратні матеріали.
Аналогічна ситуація і з приладами для контролю вмісту розчинених газів у металах і сплавах, які застосовуються у літакобудуванні, виробництві ядерних реакторів. Протягом п’яти років триває діалог з Мінпаливенерго України про відновлення виробництва таких приладів, але бажаних результатів так і немає. А це ж якість продукції, відповідність її вимогам світового ринку!

Селмівський «дракон» готовий стрибнути

Нова влада в Україні задекларувала свою підтримку вітчизняній науці, підготовці науково-технічних кадрів, розвитку медицини. Жоден із цих напрямів, якщо це не залишиться лише добрими намірами нових керманичів держави, не обійдеться без продукції ВАТ «SELMІ».
Взяти, приміром, медицину. Діагностика захворювань на клітинному рівні — це зовсім інший щабель медичного обслуговування обл- та райлікарнями. Тут без електронної мікроскопії не обійтися.
Цікава деталь. Нещодавно одна з провідних в галузі мікроелектроніки країн Південно-Східної Азії — Республіка Корея(!) — придбала у сумчан 15 растрових електронних мікроскопів. Для чого? Для оснащення коледжів відповідного профілю. Де-де, а у Кореї професійній підготовці кадрів надають виняткового значення. Це ж багато в чому завдячуючи їм «стрибнув азіатський дракон».
У нас же, за даними Міносвіти і науки, термін експлуатації лише 5,8 відсотка приладів і устаткування не перевищує п’яти років. А більше 80 відсотків усіх наукових організацій оснащені застарілим та зношеним обладнанням. Частка щорічних витрат НАН України на придбання унікального наукового обладнання скоротилася порівняно з 80-ми роками в 20 разів.
Торік Верховна Рада України ухвалила закон, згідно з яким у Сумах за ініціативи Міносвіти і науки, НАН України та за підтримки Мінпромполітики і Сумської облдержадміністрації має бути створено технопарк «Наукові і навчальні прилади». Головна мета технопарку — реалізація інноваційних проектів, спрямованих на забезпечення модернізації та оновлення матеріально-технічної бази наукових установ і навчальних закладів держави.
Це, звичайно, не «комунгоспіталізація» по-регіональному, коли «SELMІ» намагалися «роздерибанити» як комунальну власність. Але це поки що лише добрі наміри, які треба підкріпити жорсткою державною політикою і фінансовим забезпеченням.

Леонід БРОВЧЕНКО, Владислав ЖМУРКОВ.

Суми.