«Санта-Україна» — успішне швейне підприємство. 700 працюючих випускають півтора мільйона виробів на рік. Спідниці-блузи з якісних імпортних шовків-кашемірів мають попит у модниць у Німеччині, Франції, Америці й іншому зарубіжжі. Товар добре скроєний і пошитий на сучасному устаткуванні. Золоті руки українських швачок коштують дешево, тому конкуренцію на зовнішніх ринках за всіма параметрами їхній товар витримує. Зарплата в 600—700 гривень для дівчини в Первомайську сприймається як щастя. От тільки чи буде воно тривалим — питання до законодавця і до Кабміну.
Ситуацію коментує директор підприємства Євген ДИРДІН:
— Час вимагає вносити поправки до багатьох наших законів, щоб справді захистити вітчизняного виробника. А механізм авалювання векселів на імпортну сировину, введений в оновленому бюджеті на 2005 рік, може зруйнувати галузь.
Колись ми оплачували ввізне мито, податки і збори простим векселем. Тепер є норма оплати «... шляхом видачі простого векселя, авальованого банком». Банки беруть за авалювання 4—6 відсотків, без покриття —8—12 відсотків. Крім того, потрібно забезпечити заставу або депонувати кошти на рахунок у банку в розмірі 20 відсотків заставної вартості сировини.
З імпортної давальницької сировини ми виготовляємо від 60 до 90 відсотків виробів. За оцінками фахівців, плата за аваль загалом по галузі становитиме 60 мільйонів гривень, а по кожному підприємству —приблизно 300 тисяч. Фактично ми працюватимемо на збільшення доходів комерційних банків.
Якщо не врегулювати проблему, то вже найближчим часом виробництво зупиниться і втратить ринки збуту.
У швейному виробництві в Україні зайнято близько 100 тисяч працюючих. Постраждати вони можуть від звичайного дієприкметника пасивного стану в дієприкметниковому звороті «авальований банком». От така повна залежність кожної конкретної швачки від лінгвістики влади.

Миколаїв.