Перегорнімо сторінку на сто років назад... Україна у складі Російської імперії відзначала 100-літній ювілей від народження Тараса Шевченка. Наша громадськість доклала колосальних зусиль для того, щоб перетворити його на загальноукраїнський рух. Східна Галичина проголосила 1914-й роком Т. Шевченка. У Кам’янці-Подільському було створено організаційний комітет з відзначення ювілею. Широкі кола громадськості по всій Україні долучилися до цього шевченківського руху, який інспірував появу різноманітних політичних ідей, зокрема В. Винниченка, С. Петлюри, Д. Донцова, М. Грушевського. Ці рухи були різними за своїм характером, але ставили спільну мету — вільна державна Україна. Слово Шевченка звучало... Ювілей відбувся, незважаючи на складну політичну ситуацію, відсутність української держави, наближення Першої світової війни. Перший Президент України Михайло Грушевський назвав століття після смерті Кобзаря століттям Тараса Шевченка.
Нині ми відзначаємо 200 років від дня народження Тараса Григоровича. Мрія поета здійснилася — Україна стала незалежною. Це — головний здобуток нації за пройдене століття. Ювілей відзначає державна нація. У складній і напруженій ситуації шевченківське слово звучить... Лунає у навчальних аудиторіях і на громадських майданах, у конференц-залах і в мистецьких салонах... Усюди, де є ті, хто його читає і слухає... Новий шевченківський рух уже став складовою частиною освітнього і культурного просторів України.
Урочисто вшанували 200-літній ювілей Кобзаря і в Київському національному університеті імені Тараса Шевченка. В листопаді 2012 року з ініціативи ректора університету академіка Леоніда Губерського було затверджено план заходів з підготовки та відзначення ювілею: це понад 120 позицій, які охоплюють усі сфери життя суспільства. Заходи триватимуть до кінця року. В університеті вже відбулося десять наукових конференцій міжнародного та всеукраїнського рівнів, проведено «Шевченківський урок» в аудиторії імені М. Максимовича, який транслювався Першим Національним, що дало змогу долучити до уроку всі школи держави. Університетський видавничий центр опублікував майже два десятки монографій про Тараса Шевченка, підготовлених нашими викладачами і співробітниками, ювілейне видання «Кобзаря», переклади поезії Шевченка іноземними мовами тощо. Концерти, музейні та бібліотечні виставки, присвячені великому генію, тривають увесь Шевченківський рік.
Тарас Шевченко писав: «Історія мого життя становить частину історії моєї Батьківщини».
Можна додати, що життя Кобзаря стало частиною історії університету. 5 березня (саме цього дня 75 років тому університетові було присвоєно ім’я Тараса Шевченка) у Мистецькому салоні відбувся вечір, присвячений пам’яті Кобзаря. Тут, до речі, колись була православна церква, в якій відслужили панахиду за рабом Божим Тарасом фактично відразу після його смерті... Слово Тараса виконували студенти, а також ті, хто читав його під час пам’ятних подій на Майдані. Бурхливими оплесками зал зустрічав Тараса Компаніченка і гурт «Божичі».
10—12 березня на базі університету працював Шевченківський міжнародний літературний конгрес — захід, яких в Україні ще не було. Ідея конгресу викристалізовувалася протягом останніх місяців, тижнів і днів підготовки до нього. Вона надихалася тими демократичними змінами, які відбулися в Україні. Понад 200 шевченкознавців України і світу подали свої заявки на участь у заході. 10 березня в головному корпусі університету відбулося пленарне засідання, в якому взяли участь представники МОН, Мінкультури, Верховної Ради, дипломатичного корпусу, НАПНУ, ректори та науковці різних вишів. Пролунали вітання від вищих посадових осіб держави. Ректор Леонід Губерський, відкриваючи конгрес, зауважив, що
Тарас Шевченко втілив у собі ідею особистого і національного визволення, тому він і сьогодні об’єднує українську націю.
Також керівник КНУ повідомив про відкриття в університеті першої в Україні експозиції, присвяченої Кирило-Мефодіївському братству. Зворушливим є те, що, незважаючи на складну політичну ситуацію в Україні, для участі в конгресі прибули представники різних країн, зокрема, Петро Фединський із США — єдиний, хто здійснив повний переклад «Кобзаря» англійською мовою, делегація науковців з Грузії, Японії, Кореї, Польщі, Росії, Молдови, Вірменії. Леонід Губерський вручив міжнародним учасникам університетські нагороди і почесні грамоти. Одержав подарунок і наш університет. Адміністрації гості передали гілочку з верби, яку 1850 року Тарас посадив на Мангишлаку. Тепер вона пускає коріння в університетському ботанічному саду.
Під час круглих столів учені обговорили низку актуальних питань сучасного шевченкознавства. На завершення роботи конгресу його учасники здійснили поїздку до Канева.
Університет однією зі своїх місій вважає розвиток шевченкознавчої науки відповідно до нових світових стандартів, входження до світових рейтингів за допомогою нових відкриттів у сфері вивчення спадщини Кобзаря та інтеграції її у світовий контекст. Водночас бентежить думка про те, що незабаром після 100-річчя Шевченка почалася Перша світова війна... Тоді Україна була підневільна, у складі Російської імперії. Нині наша країна незалежна. Але ідеологи відродження колишньої імперії знов погрожують світу зброєю. Сподіваємося, спільно з нашими добрими партнерами ми зуміємо обстояти мир і цілісність нашої держави. І 200-річний ювілей Кобзаря принесе Україні новий історичний прорив.
Оксана СЛІПУШКО, завідувачка кафедри історії української літератури і шевченкознавства КНУ імені Тараса Шевченка.
