Якщо не стабілізувати ціни на ринку нафтопродуктів сьогодні, то може дійти до того, що країна пережила 1999 року. А це — кілометрові черги, розквіт спекуляції, поява “сірого” імпорту, закриття кордонів і нафтопереробних заводів, власне, ринку як такого. Такої думки голова спостережної ради ВАТ “Укрнафта” Юрій Бойко.
Тому Кабінет Міністрів погодився на пропозицію регулювати роздрібні ціни на ринку нафтопродуктів, про що сповістив міністр палива та енергетики Іван Плачков.
Задекларовано, що ціна дев’яносто п’ятого бензину становитиме не більш як 2,99 гривні за літр, зафіксовано ціни на всі інші марки бензину і дизпальне. Добре це чи погано — не так вже й важливо, бо це — конче потрібно.
Очевидно: для того, щоб уникнути такого фатального сценарію, Кабінет Міністрів зробив уже чимало — відмовився від продажу української нафти через аукціони, мобілізував усі наявні потужності нафтопереробних заводів для постачання дизпального за ціною 2400 гривень за тонну, почав здійснювати щоденний моніторинг цін на нафтопродукти в регіонах. Залишилося не так вже й багато — переглянути, скажімо, акцизи по імпорту, відлагодити чіткий механізм інтервенцій нафтопродуктів на споживчий ринок. За словами Івана Плачкова, інтервенційний резерв, який має унеможливити появу істотного дефіциту нафтопродуктів на ринку, нині становить майже 20 відсотків від його потреби. Проте з огляду на зростання сезонного попиту на російську нафту, очевидно, справа не стане і з переглядом порядку справляння акцизних зборів по імпорту, тим паче що вони перекладаються у ціни на бензозаправках. Адже ймовірно, що прогнози Центру енергетичних досліджень справдяться і оптові ціни зростуть на кожній тонні до 200—300 гривень. Дуже хочеться вірити, що бензинову задачку розв’яже Прем’єр-міністр Юлія Тимошенко, адже торік її вже розв’язували.
