І не повиннi кидати камiння одне в одного
Сьогодні в нашій країні відзначають День довкілля
Нафта на водному дзеркалі — що каміння, яким жбурляємо у своєму ж хисткому скляному домі... Недавно три тонни нафти в морському торговому порту Південний забруднили сто квадратів водної поверхні. А цей ось отруєний птах на березі бухти Ласпі — наслідок такого самого варварства 8 вересня 1999 року, коли у воду потрапило майже п’ять тонн мазуту. Які жертви нас зупинять?
Найсиніше у світі — Чорне море моє...
Начальник Державної екологічної інспекції охорони навколишнього середовища Північно-Західного регіону Чорного моря Павло Буланович розповідає власному кореспонденту «Голосу України» В’ячеславу Воронкову про будні тих, хто захищає природу.
— Про Чорне море можна сказати: море перебуває в задовільному стані, воно живе і розвивається.
Особливо чистими за вмістом нафтопродуктів є води відкритого моря, де концентрація забруднюючих речовин — на рівні чи нижче гранично допустимих норм.
Однак спостерігаються постійні перевищення нормативів гранично допустимих концентрацій скидання стічних вод з очисних споруд «Північна», «Південна», «Білгород-Дністровський», «Затока», що свідчить про неритмічну роботу очисних споруд, недосконалість системи очищення і незадовільний стан обладнання, що має значний термін експлуатації.
— Як впливають на стан морської води аварійні розливи і яких заходів вживають для їх ліквідації?
— У 2004 році внаслідок 16 аварій у море потрапили більш як тонна нафтопродуктів і 165 кг соняшникової олії. Розливи траплялися практично в усіх портах: Одеському, Іллічівському, Южному, Ізмаїльському, Херсонському. В усіх випадках держінспектори проводили обстеження, встановлювали і притягали до відповідальності винних осіб. За аварійні забруднення висунуто 13 позовів і стягнено з порушників майже 20 млн. грн.
У першому кварталі 2005 року зафіксовано дві аварійні ситуації в Іллічівському і Херсонському морських торгових портах.
Через порушення технологічної схеми екіпажем норвезького судна «Spar Carіna» під час проведення бункерувальної операції в акваторію Сухого лиману 24 лютого вилилося 3,5 тонни нафтопродуктів. Після проведеного інспекцією розслідування і встановлення винних на капітана судна було накладено штраф у 1190 грн. За шкоду, заподіяну навколишньому природному середовищу, інспекція висунула претензію на суму понад 1 млн. доларів США агентурній компанії ТОВ «ОАМ Інтерброкер», підготовлено позов на відшкодування збитку.
— Море може бути і чистим, чого не можна, на жаль, сказати про пляжі і прибережну територію. Важлива не тільки чистота моря, а і чистота наших пляжів, усього узбережжя.
— На держінспекцію покладено державний контроль за дотриманням природоохоронного законодавства в 100-метровій прибережній зоні від урізу води. Жодного об’єкта не може бути зведено у цій зоні без погодження з нами. До того ж інспектори мають повноваження на припинення діяльності об’єктів і їх пломбування в цій зоні.
Щоб ловилася рибка велика і мала...
— На інспекцію покладено також здійснення державного контролю за використанням та охороною живих ресурсів моря. Чи не знищені вони в результаті варварських дій людини?
— За останні десять років практично було припинено бюджетне фінансування на повномасштабне науково-дослідне спостереження за станом рибних ресурсів і на морі, і на внутрішніх водоймах. Достовірність прогнозованих рибних запасів і рекомендованих обсягів з відтворення в Одеській області досить сумнівна.
Так, за останні п’ять—сім років обсяги цінних, аборигенних видів риби (сазан, судак, чехоня та ін.) різко зменшилися, а часткове, аж ніяк не повноцінне, відтворення, переважно товстолобиком (улови якого далекі від показників їхнього зариблення) і коропом, не дає бажаних результатів.
В Одеській області поряд з неповноцінним зарибленням є серйозні недоліки в регулюванні промислу і охороні рибних запасів.
У 2004 році ми довели негативний вплив використання у північно-західній частині Чорного моря у весняно-літній період пелінгасових сіток, в які потрапляє здебільшого памолодь цінних видів риб — осетрових. На підставі цього Держдепартамент рибного господарства змушений був заборонити їх використання, але тільки в літній період, що недостатньо ефективно, тому що перевилов памолоді осетрових спостерігається й у весняний період.
У цей же період за нашою пропозицією була запроваджена заборона видавати дозволи на використання гачків під час вилову катрана судами, що мають обмежений регіон плавання — до 20 миль. Практично ці види знаряддя використовувалися в постійно забороненому місці — північніше лінії мису Тарханкут з гирлом Дністровського лиману. У такий спосіб практично узаконювалося браконьєрство зі знищення памолоді осетрових.
Пам’ятаймо: природа пропонує нам свою мудрість, а не нав’язує її нам. Усі ми живемо в хиткому скляному будинку і не повинні кидати каміння одне в одного.
