Знищене фашистами грецьке село Лаки відновлять через 63 роки після трагедії. Бахчисарайська адміністрація виділила 25 гектарів землі для відродження на місці «кримської Хатині» нового села.
У березні 1942 року древнє грецьке поселення дощенту спалили каральні загони фашистів за те, що його мешканці допомагали партизанам. Оточили село вночі, вивели людей на вулицю, в облаву потрапили народні месники, які тут ночували. Серед них були й лакці. Усіх чоловіків разом з родичами партизан по-звірячому закатували на очах уцілілих жителів, більшість із яких розстріляли. Потім замкнули у хатах і спалили в них заживо майже п’ятдесят жінок з немовлятами, дітей і немічних старих. Частину мешканців зачинили у корівнику, який запалили, та не встигли знищити. Полонених залишили помирати від спраги й голоду. Пізніше лише декому вдалося вирватися з оточення. А тих, хто дивом вижив, вигнали в Білогірськ і поселили в конюшнях, де більшість померли від недоїдання.
А усього через два роки «сталінські соколи» посадили страдників у машини і депортували, разом з іще 15 тисячами їх співвітчизників-греків, яких услід за німцями й кримськими татарами, разом з вірменами й болгарами відправили на поселення на Урал, в Казахстан та Узбекистан. Лише в кінці вісімдесятих греків було цілковито реабілітовано й вони отримали можливість повертатися у Крим.
Нині греки півострова проводять дні скорботи за полеглими. Біля пам’ятника загиблим у суворі дні війни, встановленого торік на пожертви греків і спонсорів за проектом члена Національного союзу архітекторів України, лауреата премії Асоціації національних товариств і общин народів Криму Валерія Борисова, відслужили панахиду за убієнних. Під скорботні грецькі мелодії поклали квіти до підніжжя мармурового монумента, встановленого на узгір’ї навпроти древнього християнського храму, зруйнованого в роки війни. Довго кланялися й хрестилися перед меморіальною плитою, на якій викарбувано прізвища полеглих тут цілих родів: Арваніді, Гавало, Лелі, Спаі...
У Бахчисарайському товаристві греків звістку про виділення землі для відновлення села сприйняли з радістю. Нащадки лакців упевнені: «село відродиться, як Фенікс із попелу», вже нині зібрали 50 заяв етнічних греків на виділення 50 ділянок на згарищі. Не забариться й постанова Верховної Ради автономії про відтворення села. «Тільки-но люди з гірким досвідом депортації дізнаються, що юридичних перепон для відродження села не існує, охочих повернутися на землю предків значно побільшає», — каже керівник місцевого товариства греків Михайло Іванов. А ще треба знайти 50 тисяч гривень на генплан забудови. Нащадки лакців сподіваються й на допомогу співвітчизників з Федерації греків Криму, грецьких товариств, національно-культурних центрів і громад, створених уже в усіх містах півострова, а також селах Чорнопіллі, Луговому, Доброму, Піонерському.
...Поки що до колишнього грецького поселення дорожні служби відновили шлях і встановили на трасі табличку «Лакі». Нині над руїнами хат височіє лише скалічений окупантами древній величний храм, збудований у давнину на кошти греків. Колись то був один із найзначніших оплотів християнства в Криму. Та вже нині у церкві час від часу проводять службу монахи із сусіднього монастиря. Є вже й перший постійний житель — послушник Олександр, який готується стати монахом і доглядає за храмом. Адже навесні, влітку й восени через ці живописні лісові передгірні місця пролягає велелюдний туристичний маршрут. Кримські греки вважають, що вже невдовзі тут з`являться перші будинки, зазвучать дитячі голоси. А що може бути кращим пам’ятником загиблим жителям Лакі!

Крим.