У Миколаївському художньому музеї імені Верещагіна представлено унікальну роботу російського художника Федора Чумакова «Христос і багатий юнак». Востаннє картину виставляли в 1917 році. Написану в середині XІX століття, її, як подарунок імператора, зберігали в художньому відділі історичного музею Херсона. Затим її зірвали з підрамника і віддали на збереження у фонди. У 1956 році картину передали до Миколаєва. Друге народження шедевр відзначив після реставрації.
— Стан полотна був жахливий, — розповідає головний реставратор, проректор Національної академії образотворчого мистецтва та архітектури Микола Титов. — 87 років картина лежала згорнутою в рулон. Ми знайшли до двадцяти розривів, прямо по живопису — подряпини цвяхами, проколи. Порушено зв’язок фарби з полотном. Місцями полотно було трухле. Через вологість з’явилися бактерії, вони з’їли проклейку. Довелося все зміцнювати.
Роботи ускладнювалися незвичайно великим розміром полотна — 6 на 9 метрів. Без спеціального обладнання, фактично в «польових умовах» художники продумували і придумували кожну операцію. Реставраторам допомагали студенти Миколаївської філії Національного університету культури і мистецтв.
— Сам «витягнути» реставрацію музей не зміг би, — каже його директор Сергій Росляков. — 60 тисяч гривень надав Миколаївський глиноземний завод. Уже три роки він співпрацює з нами за програмою «Повернення шедеврів». «Христос і багатий юнак» — третій твір, відроджений завдяки спонсорській допомозі. Цей подарунок городянам піднесла на свій п’ятилітній ювілей компанія РУСАЛ, у складі якої і Миколаївський глиноземний.
На картині зображено сцену з біблійної притчі, що актуальна й сьогодні. Багатий юнак, котрий прийшов до Христа, не зміг відмовитися від земних благ і матеріальних цінностей. І було сказано: «Простіше верблюду пройти крізь вушко голки, ніж багатому ввійти в царство Боже». Є над чим замислитися...