З 1 квітня 2005 року матері новонароджених зможуть отримати одноразову державну допомогу в сумі 8497 гривень. Одразу після пологів — 3384 грн., решту — рівними частинами протягом року. Чи можемо ми тепер сподіватися на великий демографічний «ренесанс»?

Діти — від любові чи гривні?

Зізнаюсь щиро: я не належу до оптимістів, які вважають виділені урядом кошти (та й взагалі гроші) вирішальним чинником народжуваності. Бо діти з’являються на світ не від гривень чи доларів, а від любові. До того ж не лише від почуттів двох, які вирішили продовжити рід. Материнству і дитинству потрібні загальна атмосфера любові, добра і сприяння. А оптимістам відповім запитанням: чому не стали багатодітними чи принаймні кількадітними сім’ї «нових» українців? Чи ж самі урядовці та парламентарії, люди, далебі, небідні й спроможні забезпечити дітей, показали суспільству приклад європейськості у питаннях продовження роду? Щось не можу пригадати нікого, крім Президента...
Звичайно, грошова допомога стане в пригоді. На ці кошти можна придбати і пелюшки, і памперси, і їжу. Врешті-решт, дати раду в найскладніший для малюка (і його мами) перший рік нового життя. А що потім?
Песимізм навіяли трагічні випадки, які сталися в березні. Майже водночас троє молодих мам викинули своїх немовлят, посягнули на їхнє життя, скоївши кримінальний злочин. Дівчинку, яку знайшли в Дрогобичі, лікарі назвали Юлією Вікторівною Переможною. Прозорий натяк, чи не так? А хлопчиків, знайдених у Львові, назвали Богданами. Бо лише одному Богові відомо, яким дивом вони залишилися живими.
Одного з них мама народила вночі у санвузлі гуртожитку профтехучилища. Вклала до поліетиленового пакета і... викинула через вікно. Мешканці гуртожитку почули дитячий плач за вікном, вийшли надвір і... знайшли «сніговичка», котрого врятувала кучугура, ледь теплим. Його личко вже почало вкриватися кригою. Він потрапив до міської дитячої лікарні із двосторонньою пневмонією. Мати згодом «вирахували». Побачили сліди «гріха» на ліжку однієї із учениць, яка одразу після пологів виїхала до батьків у гірський Турківський район. Там її розшукала міліція. Дівчина, яка виросла у цілком благополучній родині, спочатку від усього відмовлялася, потім — зізналася. За словами головного лікаря міської дитячої клінічної лікарні Дмитра Квіта, сюди приходили дві жінки, які назвали себе матір’ю і бабусею малюка. Вони цікавилися його здоров’ям. Але тепер їхню родинну причетність ще треба довести. Зрештою, зізнання звільняє молоду матір від відповідальності лише в тому разі, якщо буде діагностовано її післяпологову депресію. У такому стані трапляються неадекватні вчинки...
Другого Богданчика знайшли в контейнері для сміття у районі студентських гуртожитків. У цьому випадку ймовірну матір не вдалося розшукати. Хлопчика забрали до 8-ї клінічної лікарні.
А тепер спробуймо зазирнути у день учорашній і завтрашній. Чи молоді горе-мами стали б на облік, прийшли б до пологового будинку, якби знали про солідну державну підтримку? Чи 18-річна учениця ПТУ, якщо їй віддадуть дитину, буде доброю матір’ю? Погодьтеся, ще невідомо, кому із двох малюків поталанило більше...

Ти в надійних руках, Богдане...

Як почуваються нині хлопчики, і що чекає на них у найближчому майбутньому? За словами головного лікаря міської дитячої лікарні Дмитра Квіта, Богданчик-«сніговичок» уже оклигав, добре їсть і тішиться життям.
— Міцний бойко! Якби я пролежав на морозі кілька годин в поліетиленовому «вбранні», то напевне вже не розмовляв би з вами, — жартує Дмитро Іванович.
Схоже, що хлопчик пробуде в лікарні кілька місяців — допоки завершаться слідчі дії, допоки опікунська рада вирішить подальшу його долю. Цікавлюся, чи Дмитро Іванович вірить у демографічний «ренесанс».
— Вірю, що дітей народжуватиметься більше. Скажу як батько із 27-річним досвідом і дідусь — із дворічним. Після народження онука фінансові витрати були дуже відчутні для нашої родини.
Однак Дмитро Іванович не поділяє точки зору Міністерства праці та соціальної політики щодо форми виплат. На його думку, готівка — недоречна. Бо за бажання її можна витратити і на... 800 пляшок горілки. Отоварювання пластикових карточок певною обмеженою групою товарів організувати нескладно, — вважає він. А інакше, де гарантія, що матері-зозулі не віддадуть дітей у притулки? Міністерство розраховує передусім на законослухняних громадян і не хоче створювати незручності для 1—2 відсотків можливих зловмисників. Та не будемо говорити про дітей небажаних. Бо навіть у так званих добропорядних сім’ях культура материнства, як така — це щось ефемерне. За це, зрештою, ніхто не питає. Якби майбутні матері складали іспити із головного «предмету» їх життя, небагато отримало б добрі оцінки.
Зеновій Гузар, головний лікар 8-ї клінічної лікарні, депутат міської ради, доволі критично оцінює ступінь відповідальності майбутніх мам, як, зрештою, і рівень «безплатної» медичної допомоги, гарантованої Конституцією. Бо всім відомо, що на практиці — це велика облуда, яка також великою мірою впливає на демографічну ситуацію. На «безоплатне» утримання хворого в цій лікарні припадає... 70 копійок. Відділення патології новонароджених (єдине серед лікарняних закладів області) не має апаратури для ультразвукової діагностики, рентген-апарата. Бракує ліків і предметів для догляду за дитиною. Памперси і пелюшки для Богданчика «із смітярки» приносять добрі люди, котрі з газет дізналися про його трагічну долю. Грошова допомога породіллям, вважає Зеновій Гузар, має бути диференційована і цілеспрямована.
— Держава має платити за здорову дитину, а не за пологи, — каже Зеновій Тадейович. — Нам відомі трагікомічні ситуації, коли лікар «бігає» за майбутньою мамою, а в тої — на першому плані господарство: кури, гуси, корова. Ніколи пройти медогляд. Вважаю, що треба відмінусовувати певні суми від державної допомоги, якщо жінка не стала на облік у перші тижні вагітності й не пройшла медогляд. Тоді є ще час працювати з майбутньою мамою, давати їй поради щодо харчування, режиму життя, відпочинку. Для таких жінок певну суму можна було б давати ще до народження дитини. Я вивчав, як надають соціальні пільги у США. Наприклад, якщо «одинока» мама отримала державну допомогу, а в її домі контролюючі інстанції побачили чоловічі капці, у холодильнику — продукти, не передбачені талонами на харчування, — цього досить, щоб позбавити жінку пільг. І це — в найбагатшій країні світу!
До слова, статистика спростовує безпосередню залежність народжуваності від матеріальних статків. Наприклад, у Львівській області найвищою народжуваністю вирізняється один із найбідніших — Яворівський район. Тамтешні діти зачаті не «при чарці» й з’являються на світ переважно здоровими.

Варіації на вільнітеми: замість післямови

У мистецькому центрі « Дзига» нині експонують унікальну виставку: фотоінсталяції ще ненароджених дітей — у материнському лоні. Я спостерігала, як оглядали ці знімки підлітки, юнацтво. Вони дивувалися, що «там» задовго до появи на світ живе своїм життям маленька істота, яка чутливо реагує на все, що відбувається довкола. Як на мене, таку виставку варто було б «примусово» показати всім неповнолітнім, адже ідеали майбутніх мам і татусів формуються в дитинстві, отроцтві...
На формування моральних засад майбутніх батьків зорієнтовані уроки християнської етики. Цей спецкурс розроблено саме у Львові і рекомендовано для впровадження у навчальні програми сесією обласної ради з метою еволюції свідомості майбутніх громадян. Автори програми, серед котрих голова педагогічного товариства імені Ващенка Оксана Гентош, дуже прагнули цього. Але... Немає такої програми у педагогічних вузах. Учитель християнської етики має бути і всебічно освіченим, і психологічно «підкутим». Чи багато таких педагогів у школах?
Поки що ані уроки християнської етики, ані церква в цілому не надто істотно впливають на суспільну мораль. Здавалося б, у переповненому храмами Львові аж ніяк не мали б чинити страшний гріх — посягати на життя новонароджених, дане Богом. Щороку, за кілька днів до Великодня, біля храмів можна побачити чималі черги бажаючих висповідатися. Така традиція, так «треба». А що далі? Викинуті напризволяще Богданчики — докір усім нам. І нагадування про те, що суспільне «лоно» хворе на гострий дефіцит взаємної любові, який, зрештою, і спричинює кризу материнства, дитинства. Чи зарадять цій «хворобі» гривеньки?

Львів.