Ранкове й денне засідання 13 квітня
Перспективи створення суспільного телерадіомовлення в Україні обговорювали на вчорашніх парламентських слуханнях народні депутати, урядовці, журналісти. Ця проблема, зазначив Перший заступник Голови Верховної Ради Адам Мартинюк, і досі хвилює громадськість. Він нагадав, що 1997 року парламент прийняв закон про створення суспільного мовлення. Однак дотепер навколо цієї теми точиться багато дискусій. Адам Мартинюк переконаний: якщо протягом двох місяців проблему не розв’язати, то вона не зрушить з місця до наступних президентських виборів.
Віце-прем’єр-міністр з гуманітарних питань Микола Томенко висловив думку, що сьогодні треба закінчити всі дискусії і почати робити суспільне мовлення. Бо, попри те, що невелика група людей не підтримує його створення, головні гравці — Президент, Верховна Рада, Кабінет Міністрів і громадськість — “за”. Суспільне мовлення, зазначив віце-прем’єр, робиться не для партій і виборів, а для журналістів і суспільства. Це має бути якісний продукт, який посідатиме перші місця в рейтингах. Перший крок до його створення — наглядова рада, яка в перспективі призначатиме керівників. Другим кроком має стати визначення принципів редакційної політики. Треба також визначити і статус цього каналу. На переконання Миколи Томенка, це мусить бути державне підприємство, і журналісти мають отримувати пристойну зарплату. Треба зберігати державне фінансування в частині освітніх, культурологічних, дитячих програм.
Однак щоб підійти до створення суспільного телебачення, потрібно розвіяти деякі міфи, переконаний голова Національної ради з питань телебачення і радіомовлення Віталій Шевченко. Не завжди, стверджував він, держава, маючи власні ЗМІ, захищала національні цінності. В певний період була щоденна політична фальш. Те, що державні ЗМІ виконують функцію суспільну, за його словами, — теж хибна теза. А якщо суспільне мовлення існуватиме поряд з державним, то українці двічі платитимуть за різну правду.
Суспільне мовлення потрібне, й це нікому доводити не треба, переконаний перший заступник голови Комітету ВР з питань свободи слова та інформації Сергій Правденко. Закон, стверджував народний депутат, треба доповнити статтями про принципи і способи формування наглядової ради суспільного телерадіомовлення, про те, хто призначатиме і відкликатиме їх, про кількість та права членів, можливості та обов’язки стосовно призначень і звільнень президентів телекомпаній, наявність юридичної служби та служби зв’язків з громадськістю. Слід передбачити і фінансування.
Наглядова рада, впевнений Сергій Правденко, має безперешкодно призначати та звільняти президентів суспільного телебачення та радіомовлення. Вона також може відстежувати наповнення, рівень програм, витрачання коштів. Відповідати за якість, духовність, достовірність.
Перші два-три роки, на думку парламентарія, суспільний канал треба фінансувати з держбюджету — до 100 млн. грн щороку. Паралельно створювати накопичувальний фонд розвитку суспільного телерадіомовлення на основі спеціальних податків — з реклами тютюну, грального бізнесу, лотерей, спонсорських внесків.
Головний редактор газети “Голос України” Анатолій Горлов зазначив, що необхідно окреслити пріоритети. Зокрема, визначити програмну політику суспільного телерадіомовлення, джерела технічного і фінансового забезпечення, знайти виконавця, створити систему управління. І починати треба не з системного управління, а зі створення програмної політики. Суспільний канал, на його переконання, не повинен заробляти гроші й бути комерційним. Інакше це буде “чергова іграшка в руках групи політиків чи фінансових магнатів”. А наглядову раду, підкреслив головний редактор “Голосу України”, треба створити винятково на громадських засадах.
Президент національної телекомпанії України Тарас Стецьків висловився за створення суспільного мовлення на базі УТ-1, державний статус якого не повинен підлягати сумніву. Першим кроком до цього, на його думку, має стати надання УТ-1 статусу державного підприємства. Але головним тут, на переконання голови Державного комітету телебачення та радіомовлення Івана Чижа, має стати дотримання трьох принципів: власність — державна, зміст — суспільний, нагляд — громадський.
Зрештою, промовці не були одностайні в тому, бути чи не бути суспільному мовленню. Народний депутат Ігор Шурма, наприклад, застерігав проти створення чергової зброї проти нової опозиції. А голова Національної спілки журналістів Ігор Лубченко зазначив: перш ніж зробити такий демократичний крок, треба насамперед припинити на місцях тиснути на керівників ЗМІ і вимагати від них заяв про звільнення “за політичним принципом”.
Сергій КОРОБКОВ, Наталя ЯРЕМЕНКО.
