Наша газета, як головний інформаційний спонсор цього наймасовішого форуму україномовної дитячої пісні та сучасного танцю, повідомляла про його  перебіг .
Як виникла ідея проведення Всеукраїнського дитячого пісенного вернісажу, що став уже традиційним? У чому особливість нинішнього? З цими запитаннями звертаюся до одного з творців цього мистецького свята, художнього керівника фестивалю, заслуженого діяча мистецтв України, президента творчої спілки «Асоціація діячів естрадного мистецтва України» Віктора ГЕРАСИМОВА.
— Цей захід — аналогія «дорослому» фестивалю «Пісенний вернісаж», який раніше щороку проходив у палаці «Україна» і був справжньою українською «Піснею року».
Та багато хто з митців розумів: дитяча українська пісня, як і раніше, потерпає від неуваги не лише держави, а й творчих спілок, відповідних громадських організацій.
Ідею проведення дитячого виключно україномовного фестивалю підтримав незабутній Георгій Шарварко — провідний режисер масових культурно-мистецьких акцій, народний артист України. А постійним головою журі погодився бути наш видатний дитячий педагог, Герой України, відомий усьому світові музикант, народний артист України Анатолій Авдієвський. Таким чином цей фестиваль став щорічним з фінішем у палаці «Україна». Як і цього разу, на ньому звучать нові твори композиторів і поетів у жанрі дитячої української пісні.
Серед них насамперед хочу назвати композитора Леоніда Попернацького, а також Ірину Кириліну, Наталію Май, Михайла Катричка, Миколу Свидюка, Аллу Мігай, Ірину Тарнавську, Тетяну Ярову, Валентину Касьянову, Галину Кирдан. Ми вдячні поетам, які практично безоплатно, просто з почуття відданості дитячим духовним потребам, творять нове. Це — Микола Сингаївський, Владлен Ковтун, Микола Луків, Анатолій Матвійчук.
— До речі, Вікторе Володимировичу, у заключному концерті вернісажу прозвучало багато пісень відомого банкіра й поета Володимира Матвієнка. Я бачив, як він дякував виконавцям, а ви вручали йому диплом...
— Заслуженого діяча мистецтв, академіка, Героя України Володимира Матвієнка ми відзначили спеціальним дипломом журі за активну й плідну роботу в дитячій пісні. На концерті прозвучало вісім його нових пісень. За виконання однієї з них — «Пелюстки неба» юний Павло Скляров із Макарова на Київщині одержав гран-прі.
— У нинішньому фестивалі сучасної української дитячої пісні було чимало і танців. Це випадковість, чи — для урізноманітнення концерту?
— Українська пісня і танець — рідні сестра і брат. Згадуваний уже Анатолій Авдієвський протягом кількох десятиліть вдало синтезує їх в уславленому хорі ім. Григорія Верьовки. Тож нам здалося доцільним це поєднання. Воно логічне й гармонійне. Дає змогу численним танцювальним колективам проявити себе у всій красі.
Хочу наголосити на ще одній особливості всіх фестивалів і конкурсів, які проходять під егідою академіка Анатолія Авдієвського: там немає місця так званій «фанері», коли співак імітує спів, а простіше — відкриває рота під повністю записану фонограму.
Користуючись нагодою, висловлюю щиру подяку всім, хто допомагав нам у проведенні фестивалю, і вашій газеті, зокрема, за увагу до дитячої творчості.
Від автора. Свою увагу до фестивалю «Голос України» «підкріпив» ще і призами. Один із них — фірмова кепка — дістався Юрію Василенку з Чернівецької області.

Київ.