Багато хто з нас пам’ятає той час, коли ДТСААФ (Добровільне товариство сприяння армії, авіації і флоту) через розгалужену мережу спортивно-технічних і автошкіл, радіо- та аероклубів, інших навчальних закладів готувало допризовників до армійської служби, робітників масових професій для багатьох галузей народного господарства. До того ж тисячі юнаків гартували тут здоров’я, а кращі з них навіть ставали відомими спортсменами, чемпіонами з багатьох видів спорту. (Спортсмени цього товариства й донині щороку завойовують на змаганнях, у тому числі й міжнародних, до 200 медалей, із них — до 60 золотих). За кількістю військових і цивільних людей, які працювали і навчалися в ДТСААФ, наявною матеріально-технічною базою це добровільне товариство більше схоже було на величезну резервну армію країни, аніж на громадську організацію. Яка її доля сьогодні?

Товариство сприяння обороні (ТСО) України, котре з настанням незалежності стало правонаступником колишнього ДТСААФ, зуміло зберегти майно, як каже його керівник Володимир Дончак, на 98 відсотків. Під дахом тсовців нині діють вісім вищих навчальних закладів, технічні коледжі й училища, понад 150 автошкіл, більш як тридцять авіаційно-спортивних організацій, близько шестисот спортивно-технічних клубів і центрів; є дитячо-юнацькі школи, виробничі підприємства. Та чи не найбільший інтерес у деяких скоробагатьків викликає навчально-матеріальна база ТСО: сучасні будівлі, велетенські склади й ангари, оснащені кабінети і лабораторії, тисячі одиниць автотехніки, автодроми, мототраси, аеродроми, понад триста літальних апаратів, водні станції, палац підводного спорту, поля для мотоболу, кордодроми, картингові траси, мототреки та багато чого іншого, наприклад, єдина в СНД шосейно-кільцева траса. Загалом — 6,5 тисячі об’єктів.
Саме через це майно, підкреслює Володимир Дончак, його працівникам майже десять років поспіль не дають спокійно працювати й жити. І хоча за останні дванадцять літ проти них не порушено жодної кримінальної справи і тсовці виграють судові справи, хвиля «наїздів» не спадає. Як і кількість перевіряльників із усіх силових структур, включаючи й контррозвідку. Масштаб цих «наїздів» досить показовий: податкова міліція, наприклад, одночасно розпочинає перевірку тисячі юридичних осіб ТСО по всій Україні. Що мають на меті, неважко здогадатися.
— За цими перевірками, — зауважує Володимир Андрійович, — стоять окремі впливові люди, котрих цікавить одне — наше майно. Є в Одесі, наприклад, авіаційно-спортивний клуб із понад шістдесятилітньою історією, зі стін якого вийшло чимало героїв минулої війни, повітряних асів. Із допомогою «наїздів» хочуть відібрати в нього аеродром. Або інші приклади. У центрі Черкас декому впало в око наше дев’ятиповерхове приміщення, а під Києвом — спорткомплекс «Чайка», у Запоріжжі — авіаучилище, в Судаку — спортивна база. От і шукають приводи, аби відібрати майно...
Сьогодні 14 тис. штатних працівників ТСО та понад 20 тис. його первинних організацій готуються до свого чергового з’їзду, де хочуть обговорити найважливіші проблеми. Й водночас вчаться виживати в нелегких умовах, адже основним джерелом доходу товариства є платна підготовка фахівців для народного господарства. Тож і нині за 37 спеціальностями готують робітників масових технічних професій, фахівців для ЗС та інших військових формувань, надають різноманітні послуги, розвивають деякі види спорту (тут культивують, наприклад, 21 технічний вид спорту). Серед членів збірних команд країни вихованці товариства становлять 87 відсотків. Захищаючи спортивну честь України на міжнародних змаганнях, вони лише за 2000—2004 роки здобули понад 770 медалей, із них — 272 золоті. Є тут свої володарі кубків світу і Європи, чемпіони з багатьох видів спорту.
Яка доля чекає в найближчій перспективі це товариство, нині ніхто не може сказати, адже вимоги нинішнього суспільства і законодавча база не стоять на місці. Якщо раніше, скажімо, тут на замовлення ЗС України щороку готували понад 70 тис. допризовників, то тепер уже немає потреби в такій кількості майбутніх вояків. Попереду — серйозна реорганізація нашої армії: скорочення та набір підготовлених захисників Вітчизни за контрактами на платній основі. Чи готове до цього товариство, час покаже. Готується, кажуть, законодавча база і щодо того, аби величезне майно деяких громадських організацій, добровільних товариств передати до комунальної чи державної власності. Як воно буде насправді, побачимо.