Напевно, саме так можна назвати теперішню посівну на Хмельниччині. І справа не в погодних умовах, котрі стримали роботи майже на два тижні, а в одвічних проблемах із паливом та добривами.
ымЧемеровецький район, приміром, одним із перших приступив до сівби. До 16 тисяч гектарів озимих тут планують додати ще 17 тисяч гектарів ярих. Насіння чекає свого строку, але кинути його в грунт нема як: у багатьох господарствах нічим заправити трактор. Із запланованих району на період весняно-польових робіт 1,3 тисячі тонн пільгового пального отримати вдалось лише четверту частину. А прогаяти не те що день — кілька годин у цю гарячу пору означає втратити на урожаї в майбутньому. Адже земля пересихає просто на очах, та й синоптики передають невтішні прогнози: місяць буде сухішим від норми.
Довелось почути, що деінде сіють уночі, щоб зберегти і дорогоцінну вологу, і час. Але господарств, що можуть самостійно забезпечити себе і пальним, і добривами, і грошима, тобто робити все так, як підказує аграрна технологія, а не вічний дефіцит, у краї одиниці.
За словами заступника голови ОДА Володимира Кирилюка, напередодні посівної в область надійшла лише третина обіцяного пального. Особливі труднощі виникли з поставками від дрогобицьких нафтопереробників. Із березневих півтора тисяч тонн доправили лише триста п’ятдесят. Зрозуміло, це просто крапля в полі.
Раніше зриви поставок пов’язувалися здебільшого з поганою оплатою. Цього року ситуація інша: хоч і з великими потугами, але аграрії області зуміли взяти кредитів на дванадцять мільйонів більше, ніж торік. Отож і проплата за пальне випередила поставки, але навіть цей хід не спрацював.
Не менше труднощів і з добривами. Коли господарства укладали договори з операторами на їх поставку, вартість була вісімсот двадцять п’ять гривень за тонну. Тепер, у розпал посівної, вона вже сягнула тисячі гривень. Та навіть за такі гроші взяти їх не вдається. Скажімо, у тому ж Чемеровецькому районі вхопили трохи більше половини від очікуваного. Однак найгірше те, що ніяких оптимістичних обіцянок оператори не дають. Як розповів начальник районного управління сільського господарства і продовольства Василь Нагородний, декому просто повернули гроші. А це означає, що тепер вони шукатимуть добрива на вільному ринку і за вільними цінами. Що дивуватись, коли в кожну тонну майбутнього урожаю вже тепер закладаються додаткові витрати.
Щоправда, чи підраховуватимуть їх ті, хто сіє зараз, невідомо. Сезон запізнень перекинувся і на кадрову політику в краї. У терміновому порядку в районах призначають нових керівників. До відповідальних за аграрний сектор руки просто не дійшли. Тому й вирішили залишити нинішніх керманичів до закінчення посівної. Але яка робота в тих, чия впевненість у працевлаштуванні обмежена двома місяцями? Нікому не гарантовано, що кинуте в землю зерно навесні вони збиратимуть стиглим колосом восени.
