На Благовіщення Держкомстат приніс переважно добрі вісті про промислову динаміку, прокоментувати які ми попросили керівника групи радників Нацбанку Валерія Литвицького.
— Валерію Олексійовичу, якщо вірити нашій статистиці, промисловість знову набирає обертів...
— Чотиримісячна (з листопада по лютий) технічна рецесія очевидно закінчилася. Практично стабілізувалася кумулятивна динаміка галузі, яка впродовж року котилася з пікової першоквартальної висоти (19,5 відсотка) до 7,3 відсотка за підсумками січня-лютого цього року. За результатами першого кварталу скорочення виробництва вже є на рівні статистичної похибки. Наше зростання уповільнювалося впродовж року, стабілізувавшись у березні. Можна сказати, що промисловість зустрічає весну на косогорі...
— Усіх цікавить, як почуваються металургія, енергетика, добувні підгалузі...
— У березні вони відновили позитивну динаміку виробництва. Судіть самі. У металургії в листопаді минулого року виробництво скоротилося проти попереднього місяця на 1,3 відсотка, у грудні — на 3,1, у січні — на 0,2, у лютому спостерігали найбільше падіння — 5,2 відсотка. Проте у березні виробництво одразу зросло на 10,9 відсотка — вперше за останні п’ять місяців. Добувна промисловість також вперше цього року почала нарощувати обсяги виробництва до попереднього місяця. У січні та лютому в мінусі відповідно 2,9 і 4 відсотки, а в березні вистрибнули з плюсом 13 відсотків. Така сама ситуація склалася в енергетиці: після січневого падіння на 3,4 та лютневого на 0,4 відсотка у березні енергетика зросла на 0,1 відсотка, а за три місяці — на 3,2 (після падіння на 3,0 відсотка у січні).
— Машинобудування набрало обертів уже в лютому...
— На 15,3 відсотка. Хоча в січні воно нагадувало локомотив на залізничній гірці — падіння виробництва сягало 25,4 відсотка. Але ось уже два місяці поспіль справді набирає обертів, адже в березні машинобудування прискорилося щодо лютого до 19,4 відсотка, а за три місяці — на 11,3. Взагалі березнева динаміка зростання промислового виробництва проти лютого (13,4 відсотка) виявилася безпрецедентною за роки нової історії. Згадайте лишень: у першому кварталі 1999-го виробництво зросло на 12,6 відсотка, 2000-го — на 7 відсотків. Далі — на 12,4, ще далі — на 10,4, позаторік — на 11,8, торік — на 11,8. Це, може, чи не найкращий контраргумент для скептиків, які за гучними гаслами не бачать пробудження економіки.
— Не можна не помітити, що найкращих показників досягли підгалузі кінцевого споживання...
— Саме так — харчова, паперова, деревообробна промисловість зростають швидше за інших. І це добре, оскільки вони працюють на задоволення внутрішнього попиту, поглинаючи надлишкову ліквідність, спричинену купівлею валюти та розширеними соціальними видатками. Харчова промисловість зросла у березні на 16,4 відсотка проти 1,4 в лютому; паперова галузь — на 15 відсотків проти 13,15, деревообробна — на 18 проти 0,1.
— Однак весна цього року забарилася. І промисловість вказала на низку нерозв’язаних проблем...
— Так. Закульгала легка промисловість. У березні вона додала лише на 3 відсотки, за квартал — на 3,3. У лютому ці показники становили відповідно 15,9 та 6,4 відсотка. Гадаю, спіткнулася через небажання сприймати нові податкові правила гри. Безперечно, важке пристосування до нових правил гри на економічному полі позначилося на господарській активності стартових підгалузей, задіяних на виробництві вугілля, коксу, нафтопродуктів. Попри значний березневий приріст вугілля (12,7 відсотка) проти лютого ( 2,5 відсотка) січневе падіння на 6,9 відсотка ще не компенсоване, і загальна першоквартальна динаміка залишається від’ємною — (- 0,8 відсотка). Така сама ситуація спостерігається і у виробництві коксу та нафтопродуктів — березневе прискорення на 18,95 відсотка виявилося поки що недостатнім для компенсації січнево-лютневого спаду. Квартальний показник залишився від’ємним (- 2,9 відсотка) до відповідного періоду минулого року.
— Що б ви порадили зробити для прискореного руху промисловості вперед?
— Упевнений, що слід подбати про відновлення довгострокового рефінансування і законодавче врегулювання розширеної участі банків у приватизації промислових підприємств та на фондовому ринку. Треба знайти можливість прискорити просування в парламенті законів, прийняття яких зменшить кредитні ризики і сприятиме зниженню процентних ставок за кредитами. Багато що залежить від активних дій уряду. На часі представити на розгляд Верховної Ради пропозиції із законодавчого врегулювання передачі в концесію або траст об’єктів виробничої інфраструктури. Це стане неабиякою альтернативою бюджетним інвестиціям. На часі ознайомити бізнес-кола із заходами з реалізації програми уряду з конкретизацією економічної філософії. На мою думку, треба провести ревізію і модернізацію успадкованих концепцій промислової політики, зокрема структурної, переглянути довгострокову (на 10 років) економічну стратегію попереднього уряду, врахувавши значне відхилення прогнозних показників від макроекономічних реалій. Я вважаю, що промисловості до снаги до кінця року вийти на 10-відсоткове зростання. У другому кварталі динаміка або збережеться на нинішньому рівні, або зросте на 1,5—1,7 відсотка з урахуванням ефекту зниження бази порівняння у квітні—грудні 2004 року. А динаміка ВВП у березні залишиться на рівні січня-лютого.