У Чигирині, який був столицею української козацької держави за часів Богдана Хмельницького, з’явиться “Сад єдності України”. У ньому будуть висаджені дерева, притаманні кожному регіонові України, що символізуватиме суцвіття нашої держави, наскільки ми різноманітні і водночас — єдині. З такою ідеєю виступив Голова Верховної Ради України Володимир Литвин, перебуваючи з робочою поїздкою на Черкащині. До речі, й “Голос України” пропонував закласти в козацькій столиці символічний сад.

Селянські діти

У Золотоноші на Володимира Литвина чекала несподівана зустріч. Учитель історії Віра Конопля, заступник директора тамтешньої школи, навчалася з нинішнім главою парламенту на одному курсі в Київському університеті. Під час бесіди з учительським колективом золотоніської загальноосвітньої школи № 2 Володимир Михайлович мимоволі пригадав свої учнівські та студентські роки. Як він, відмінник сільської школи, так “викричав” свій перший вступний іспит до університету, що викладач аж відійшов до дверей, затуливши вуха. Як у студентські роки доводилося жити у гуртожитку за 10 карбованців на місяць, як попервах не міг пити хлоровану воду з крана, бо звик до джерельної, а столичний український хліб здавався найсмачнішим у світі! На жаль, нинішнім селянським дітям значно важче “пробивати” собі дорогу в жорстокий дорослий світ. Тому держава повинна повернутися лицем до дітей села, щоб обдаровані юнаки та дівчата і сьогодні могли здобути гідну освіту, наголосив В. Литвин. І, звісно, не з порожніми руками прибув Голова Верховної Ради до золотоніських школярів — передав учням бібліотеку та спортивний інвентар.

Не риторика, а конкретика

І освітяни, і працівники підприємств, які відвідав Голова ВР — державного підприємства “Златодар”, що підпорядковане державному матеріальному резерву і спеціалізується на переробці зерна на борошно, крупи, комбікорми та випічці хліба, ВАТ “Золотоніський машинобудівний завод ім. І. Лепсе”, — висловлювали побоювання, чи не вдарить рішення знизити митні ставки на продовольчі товари по вітчизняному виробнику. В. Литвин висловив розуміння позиції уряду, який несе відповідальність за забезпечення продовольством держави, а тому зробив відповідні пропозиції, які було доопрацьовано спільно з парламентом. Узгоджений варіант законопроекту про митні тарифи планують обговорити у Верховній Раді наступного пленарного тижня. Треба вийти на таке рішення, наголосив В. Литвин, яке не послабило б конкурентоспроможність українських товарів. Водночас він застеріг від тактики “дій на короткий результат” у державній політиці, зокрема соціальній. “Ми починаємо надзвичайно сильно педалювати соціальну тематику і водночас відволікаємось від розв’язання основоположного завдання, тієї основи, яка повинна дати можливість розв’язати соціальні проблеми, — економіки, —наголосив В. Литвин. — Украй важливо ввести наше життя у річище творення, стабільності і передбачуваності. Для цього дуже важливо забезпечити єдність влади і спільну відповідальність”.

Реформа для людини

На всіх зустрічах із главою парламенту черкащани цікавилися його думкою щодо запропонованої Президентом та урядом реформи адміністративно-територіального устрою України. Сама ідея реформи, на думку В. Литвина, якщо її роз’яснити, є привабливою. Однак насамперед треба провести широку дискусію, чітко окреслити завдання реформи, і побачити, що вона дасть людям. Як розповів В. Литвин, на недавній нараді з цього приводу було висловлено таку ідею: громадою називатиметься територіальна одиниця, в якій проживає п’ять тисяч громадян, районом — від 70 тисяч, містом — від 750 тисяч мешканців. Однак із такою пропозицією, зауважив Голова ВР, можна погодитися лише за однієї умови: якщо кожна громада буде своєрідним мікрорайоном, де будуть усі соціальні установи: медичні, соцзабезпечення, землевпорядні, нотаріальні та ін. Володимир Литвин запропонував спочатку провести експеримент адміністративно-територіальної реформи на базі однієї області — приміром, Вінницької.

Не можна казати “ніколи”

Виступаючи перед делегатами сьомої обласної конференції Народної партії, В. Литвин заявив, що очолювана ним партія могла б виступити “посередником між владою і народом” і проводити політику на узгодження інтересів різних верств населення. Народна партія, на переконання В. Литвина, повинна сповідувати політику “не лівіше серця і не правіше здорового глузду”, співпрацювати зі спорідненими партіями та утриматися від “огульного опозиціонерства” або “повного піддакування”. Народна партія, за словами її лідера, розраховує набрати на парламентських виборах-2006 не менш як 10 відсотків голосів виборців. Відповідаючи на запитання “ГУ” щодо ймовірності створення перед парламентськими виборами коаліції з Народним союзом “Наша Україна”, В. Литвин повідомив: переговори щодо спільної участі на виборах Народної партії та НСНУ нині перебувають лише на початковій стадії — “переговорів ескізного характеру”. Він не виключив самостійної участі “народників” у наступних виборах до ВР, але водночас зауважив, що не може відкидати й політичного блокування. “У політиці ніколи не можна казати “ніколи”, — зауважив В. Литвин. — Усе залежатиме від того, які будуть пропозиції від політичних партнерів”.
Не обминув глава парламенту, перебуваючи на Черкащині, й деякі інші політичні теми. Зокрема, Володимир Литвин заявив, що готовий надати докази його прослуховування і стеження, хоча вважає це “рецидивами попереднього періоду”.
У справі про затримання голови Донецької обласної ради Бориса Колесникова, переконаний Володимир Литвин, повинна бути чіткість, прозорість і об’єктивність. Глава парламенту розповів на прес-конференції, що обговорював це питання з Президентом України В. Ющенком. І позиція глава держави однозначна: все має відбуватися тільки в рамках закону. “Моя позиція відома: краще поганий мир, ніж гарна сварка” —наголосив Голова ВР. Він також висловив думку, що на розгляд Печерським місцевим судом справи про затримання Б. Колесникова варто було допустити ЗМІ. Тим паче що такий прецедент уже був під час розгляду Верховним Судом скарг на минулорічних президентських виборах. В. Литвин також висловився за створення суспільного радіо та телебачення, однак не за рахунок перерозподілу каналів, збереження традицій під час святкування 60-річчя Перемоги у Великій Вітчизняній війні. Адже хоча нині лунають різні оцінки цього періоду, нехай вони краще залишаться історикам.

Лідія ТИТАРЕНКО, Юліана ШЕВЧУК.

Київ—Золотоноша—Черкаси.