Поза сумнівом, головна тенденція звітного періоду — зростання роздрібних цін на продовольчому та ринку нафтопродуктів. Це створило нестандартну, хоч і цілком очікувану, ситуацію між владою, виробниками і продавцями. Хто сумнівався в тому, що доходам у вигляді дощу передуватимуть громи і блискавки!

За кілограм м’яса на столичних ринках правили до 34 гривень, на бензозаправках — 2,95 за літр дизпального, ніби це «заморожений» дев’яносто п’ятий бензин. Експерти не бачать, що саме може стримати подорожчання бензину найближчим часом у середньому на 15—20 відсотків. З огляду на збільшене на 20 доларів російське експортне мито на нафту, ремонт на Лисичанському НПЗ, бажання трейдерів скористатися сезонною нагодою, щоб компенсувати втрати від довготривалої фіксації цін, цілком слушно.
Інфляція у березні зросла до 1,6 відсотка проти 1 відсотка в лютому: отже, квартальне зростання індексу споживчих цін уже становить 4,4 відсотка. Багато, але не катастрофічно, як вважають деякі опоненти уряду. Тим паче що реакція за фактом була миттєва — вже оголошено аукціон з купівлі свинини та яловичини для здійснення продуктових інтервенцій, вже повідомлено про намір помоніторити ринок нафтопродуктів. Якщо справдиться підозра про змову нафтотрейдерів, про яку вела мову Юлія Тимошенко, ми станемо свідками жорсткого адміністрування: обмежень рентабельності в опті, торговельних надбавок — у роздрібу. Іншого виходу уряд не має, бо пальне — інфляційний вірус, який здатний породити цінову епідемію.
Ринково вмотивований формат цін на м’ясо Прем’єр-міністр Юлія Тимошенко пообіцяла через кілька місяців. Якщо уряд досягне свого, то це означатиме, що йому вдалося те, про що так довго говорили його попередники. Адже ціни на м’ясо почали зростати не сьогодні. Не ті тепер ціни, проте й уряд не той. Він рішуче проти пропозиції народних депутатів установити мораторій на ціни продовольчої групи і йде на компроміс з аграрниками щодо розмитнення свинини, курятини, молока, рослинної продукції, цукрової тростини тощо.
Тиждень розпочався і закінчився запитанням на кшталт: куди котиться економіка? Що думає собі уряд, скорочуючи преференції, які мали виробники експортної продукції? Що коїть Нацбанк, підтримуючи долар? Найбільш прикро, про це саме запитували і на «круглому столі» в парламентському Комітеті з питань економічної політики, управління народним господарством, власності та інвестицій, де аналізували актуальні проблеми поточного моменту. Це може свідчити лише про одне — відсутність цілковитого взаєморозуміння уряду з парламентаріями. А чи зможе забезпечити уряд цінову стабільність самотужки, спираючись лише на монетарне плече Нацбанку, дуже велике запитання. Послідовне зміцнення гривні, а відтак її купівельної спроможності, у чистому вигляді означає для споживачів більше товарів і послуг, а для банків — зростання гривневої ліквідності (через конвертацію депозитів), зрештою — зменшення процентних ставок і збільшення обсягів кредитування. Але за ненадійних законодавчих гарантій кредиторам, за аморфного іпотечного та фондового ринків, зрештою, за розгойданої деприватизаційними судовими процесами довіри інвесторів це — теорія. На практиці існує неабиякий ризик того, що за високої грошової маси, яка зросла у квітні на 0,2 відсотка, ми одержимо знову відплив капіталу з банківської системи, що позбавить економіку кредитних ресурсів і подарує нам високоінфляційний рік.
Серед тижня з посадою Голови ФДМУ розпрощався Михайло Чечетов, а на його місце, за пропозицією Президента країни, парламент «благословив» народного депутата Валентину Семенюк. Симптоматично, що напередодні адвокати фінансово-промислової корпорації «ІМС» подали заяву до Європейського суду проти держави Україна в особі судді Кафідової, яка, на їхнє переконання, була упереджена у процесі у справі стосовно правомірності приватизації «Криворіжсталі».
Деприватизація, на моє глибоке переконання, це найгірше тло поточної економічної політики, яке захмарило вже інвестиційну перспективу. Сталося те, від чого під цією рубрикою ми не раз застерігали: захист майнових прав фізичних осіб під час проведення приватизаційних конкурсів уже поставлено на потік. Приклад громадянки Назарової у справі про активи «Криворіжсталі» знайшов широкий відгук у серцях трудящих. Так, киянин Кисельов, також у Печерському суді столиці, вже опротестовує накази ФДМУ стосовно продажу 70,86 відсотка акцій ВАТ «Укрстальконструкція», 81,59 відсотка акцій ВАТ «Запорізький автомобільний завод», 26 відсотків акцій Криворізького турбінного заводу «Констар». Схоже, це стає новим видом підприємницької діяльності. Харків’янин Барановський від свого власного та імені двох товаришів наполягає на перегляді приватизації 53,8 відсотка акцій ВАТ «Рівнеазот», 78 відсотків —  ВАТ Дамен Шипярдс («Океан») і 76,18 відсотка акцій ВАТ «Склопластик» і т. д., і т. п. Усе це, звісно, дисонує з наміром уряду залучати зовнішні і розкручувати внутрішні інвестиції для активізації ділової активності, формує протестні настрої у парламенті, де воліють бачити збалансований розвиток економіки, зростання продуктивності праці, інноваційний прогрес. Того самого прагне й уряд. Адже і кадрові зміни у ФДМУ, і загальнодержавна ревізія інвестиційних зобов’язань мають на меті відшукати відповідь на запитання, чому так трапилося, що за всі роки економічного зростання кількість підприємств, які здійснюють інновації, не тільки не збільшилася, а зменшилася? Чому обсяг високотехнологічної, наукоємної продукції, яку реалізували торік, ледь перевищує 5 відсотків від загального обсягу промислової продукції?! Це запитання відлунювало на тижні так чітко, як працював двигун другого екземпляра регіонального пасажирського лайнера Ан-148, який саме викотили з ангара АНТК імені Антонова.