На моєму столі два майже однакові стосики листів: в одних автора лають за те, що він «кривдить владу народної довіри», в других — дякують йому, що «не боїться сказати правду про владу народної довіри». Тож такий от «розподіл» суспільства, з’ясовується, є не лише на виборах.
Редакція залюбки надрукувала б усі листи з висловленими в них часто протилежними та суперечливими думками — надзвичайно цікавий зріз нашого суспільства. На жаль, такої можливості не маємо, тому пропонуємо уривки з найтиповіших листів читачів, котрі відгукнулися на публікації під рубрикою «Тема».
Це — кілерство!
У кожному номері друкується писанина В. Писанської, невдоволеної діями нового уряду, як свекруха невісткою. Так, сталася неприємність у його роботі (йдеться про скандальну заяву про відставку міністра юстиції Романа Зварича. — В. П.). Але ж уряд вчасно ухвалив відповідне рішення. А журналістці цього мало: вона пише, що хтось таки мусив піти у відставку — або уряд, якщо Зварич правий, або Зварич, якщо він оббрехав уряд народної довіри. Для мене вчинок Зварича хоч і болісний, але це все-таки епізод. Або ж щодо нашої Юлії Тимошенко: людина вдень і вночі трудиться на благо країни, а ви, пані Писанська, замість того щоб підбадьорити її добрим журналістським словом, тикаєте палиці в колеса та бачите все крізь чорні окуляри. Хіба це не кілерство, про яке ви писали?
А. БАГИНСЬКИЙ, пенсіонер.
Житомир.
На всі руки майстри...
Я не любитель епістолярного жанру, але пишу вам, щоб висловити підтримку у вашому ризикованому підприємстві зі вправляння мізків безнадійним фантазерам. Це ще дуже поблажливе визначення універсальних дилетантів, які можуть управляти банками, міліцією, СБУ, миттєво знаходити найнеймовірніші рішення, визначаючи переможців музичних конкурсів, і розв’язувати питання примирення нації, зіпсувавши настрій переможцям, котрі ще живі. Такі от майстри на всі руки...
М. ГОНЧАРЕНКО, інженер.
Куп’янськ.
Віримо владі
Ми, український народ, віримо владі та сподіваємося на краще життя, а тому готові потерпіти ще трохи. «Голос України» — головна газета країни. Як ви смієте виставляти нашу дійсність у кривому дзеркалі вашої душі? Я не читала жодної вашої позитивної статті, все вам не так чи недобре. Навіщо ви живете в країні, яку ненавидите? Світ широкий. Їдьте на всі чотири сторони, ніхто за вами плакати не буде. Тільки не певна, що вас там приймуть. Я напевне живу набагато гірше за вас, але вірю у краще і бачу вже перші позитивні кроки. Я вимагаю вибачитися через газету, оскільки ви спаплюжили ні в чому не винних.
Стефанія ВЕПРИЙЧУК, відмінник народної освіти, пенсіонерка.
Івано-Франківська область.
Не злякайтеся
Шановна редакціє! Прошу передати величезну вдячність Валентині Писанській за публікації, які щодня чекаю з нетерпінням, бо вони хвилюють, не залишають байдужими, спонукають думати. Як тільки в пані Писанської вистачає сил та енергії бути завжди в центрі подій! Вона яскраво, цікаво та об’єктивно відображає дуже непрості реалії нашого часу. За її статтями — чітка громадянська позиція, чого дуже бракує багатьом представникам ЗМІ. Хочу звернутися до В. Писанської: «Тільки не злякайтеся! Не дай Боже, щоб у вас здали нерви та ви не сказали: «Хай це роблять інші...»
З глибокою повагою і поклоном, Л. НІКІТІН, ветеран праці.
Донецьк.
Поважати Президента, бо він — символ
Віктор Ющенко — наш Президент, якого всі зобов’язані поважати, бо це — символ держави і надії, як гімн, прапор і герб. От про що треба було б написати пані Писанській. Куди порядніше було б, якби вона написала виховну статтю, патріотичну. А для критики є інші теми.
Григорій ЯКИМЕНКО.
Дніпродзержинськ.
Триває політична чистка
Прозорості влади, про яку заявляла колишня опозиція, а нині влада, на жаль, насправді немає. Персонально зміна влади відбулася, а способи, якими вона діє, залишилися. Єдине, в чому ми переконуємося, — триває політична чистка управлінського апарату. Хвилі мстливої люстрації докотилися до найнижчих владних структур. «За кого ти голосував?» — ось пароль для допуску до влади. Хтось «прищулив вуха», хтось «підібгав хвоста», а решта в роздумах: хто керує країною? Уряд народної довіри чи «всесоюзна надзвичайна комісія»? Добре, що газета пише про ці проблеми. Можливо, уряд і Президент дослухаються до неї.
А. ЄМЕЛЬЯНОВ.
Чернігів.
Доза зміїної отрути
Я цілком згоден із оцінкою статей В. Писанської, як написав М. Онищенко: вона критикує дії нашої молодої влади, але в цій завуальованій критиці обов’язково є доза зміїної отрути, що викликає огиду. Свій журналістський талант п. В. Писанська краще спрямувала б проти українофобії, котра діє під керівництвом різних «Русских блоков». І ще: змініть своє фото, бо ваша посмішка нещира, штучна і не відповідає змісту ваших статей.
Олексій СИДОРЕНКО, ветеран праці та учасник війни.
Дніпропетровськ.
Тільки правду!
У кожній статті В. Писанська влучає прямісінько в яблучко, не плазує ні перед ким — ані перед міністром, ані навіть перед самим Президентом. Якщо вони розумні люди (а ми на це дуже сподіваємося), то мають розуміти, що ви допомагаєте їм позбутися помилок. А на сторінках «Голосу України» повинна бути хай навіть гірка, але правда. Тільки правда!
Євген ПОЛТОРАК, 82 роки, учасник бойових дій.
Кривий Ріг.
