Чи не час натиснути на гальма й провести у Дніпропетровську чесний тендер приватних перевізників пасажирів, щоб вони не вдавалися до масового страйку?
Дніпропетровськ. Під час громадських слухань про причини корупції та шляхи її подолання, що відбулися нещодавно у Дніпропетровську, в котрих брав участь і автор цієї кореспонденції, голова Комітету ВР з питань боротьби з організованою злочинністю та корупцією Володимир Стретович заявив, що важко боротися з цим лиховісним злом. Надто якщо у владних кріслах сидять люди, котрі погрузли по шию у власному бізнесі. Чи може, наприклад, чиновник бути одним з тих, хто очолює тендерну комісію з надання маршрутів автоперевізникам, коли дотичний до такого бізнесу? І чи будуть рішення такої комісії об’єктивні та справедливі?
У відповідь на камінь у владний город тут-таки підвівся заступник міського голови Анатолій Буйвол і сказав: «Нам про ці факти відомо. Обов’язково розберемося...»
Через кілька днів малих і середніх бізнесових перевізників на конкурсі 18 березня ц. р. рішенням тендерної комісії на чолі із секретарем Дніпропетровської міськради Сергієм Костюченком позбавили давно усталених і нормально працюючих маршрутів. Чим же не вгодили «відшиті» перевізники тендерній комісії? Адже зовсім недавно їх називали рятівниками міста. Це вони, мовляв, врятували свого часу дніпропетровців від транспортної кризи.
Чому ж мавр, який зробив свою справу, має сьогодні йти геть з ринку автоперевезень, який, власне, й створив своїми стараннями, кабальними кредитами банків, потом і нервами? Тим паче що самі мешканці міста роботою «маршруток», окрім дрібних недоліків, котрі легко можна усунути, задоволені. Ось аргументи Сергія Костюченка та начальника управління транспорту міськради Василя Маципури: перевозити пасажирів на міському автотранспорті можуть лише ті підприємства, котрі мають власний рухомий склад і власну технічну базу. Саме цим підприємствам віддала перевагу комісія, розподіляючи маршрути.
— Працюю в цій галузі з першого дня, коли з’явилися у нашому місті маршрутні таксі, — не погоджується з резонами керівників тендерної комісії директор ТОВ «Анкул» Андрій Андреєв. — Тож мені достеменно відомо, що всі АТП мають мінімальну кількість власного рухомого складу. Це переважно старі машини. І нам, і власникам мікроавтобусів набагато вигідніше сьогодні працювати на умовах оренди. Зокрема, орендувати збанкрутілі автобази.
На власні очі переконався: «Анкул» має неабияку технічну базу. Бокси для зберігання машин, комп’ютерну діагностику, сучасну ремонтну майстерню, добрі умови для миття і фарбування машин, шиномонтаж, проведення техоглядів. Приватне підприємство «Автострада», яке теж під час тендера одержало гарбуза, орендує автобазу № 5; фірма «Адекс плюс» теж має добру матеріально-технічну основу. Таке саме можна сказати й про інших перевізників. Так що закиди влади на цей рахунок, м’яко кажучи, некоректні.
Технічний і медичний контроль на висоті. У ТОВ «Анкул», приміром, яке офіційно визнавали одним з кращих перевізників пасажирів Дніпропетровська, не використовують реставрованих деталей — лише нові. Пильнують, щоб пасажири не їздили стоячи, не кажучи вже про технічний і медичний контроль. Кому хочеться мати справу з криміналом? Тут навіть неголеного чи абияк зодягненого водія не допускали до керма «маршрутки». І правильно. Сервіс має бути у всьому. Та й гроші не гребуть лопатою.
— Найкращі маршрути і найбільшу їх кількість одержали потрібні люди, — продовжує розповідь Андрій Володимирович. — Водночас вистачає совісті називати тендер чесним і відкритим? Замість загального ці автобуси працюють в режимі маршрутних таксі, тобто проїзд у них коштує гривню замість 50 копійок. А це — порушення правил пасажирських перевезень, визначених замовником, яким є міськвиконком. З цим пов’язане і зменшення вдвічі кількості мікроавтобусів на найпродуктивніших маршрутах. Останні прибрали до рук ті, хто догоджає можновладцям. Центр Дніпропетровська потерпає від «пробок».
За словами директора ТОВ «Анкул», переділ ринку автоперевезень, який до цього діяв нормально, знадобився тим, хто намірився відтяти собі найжирніший шматок.
Перевізники сьогодні намагаються добитися справедливості в судах. А якщо це не допоможе, то вони збираються страйкувати.
