Запорукою успішного реформування місцевого самоврядування є поінформованість людей про суть реформи. На цьому наголошував голова Комітету ВР з питань державного будівництва та місцевого самоврядування Анатолій Матвієнко, виступаючи на Х Всеукраїнських муніципальних слуханнях.
Необхідно започаткувати систему подач у ЗМІ, тобто здійснити просвітницьку місію у кожному регіоні. Відкрита публічна дискусія має стати складовою намічених змін. Водночас депутат переконаний: реалізовуючи ідеї реформування, слід урахувати специфіку кожного окремого регіону. І лише проаналізувавши її, рухатися далі. Бо йдеться насамперед про те, як громаді отримати статус самостійної й самодостатньої. І тут, вважає депутат, потрібно проявити гнучкість. Відштовхуватися не від чисельності осіб у громаді, а від реальної потреби й спроможності. Бо у центрі реформи — людина.
Відповідаючи на запитання кореспондента «Голосу України», А. Матвієнко зазначив: на відміну від попереднього Президента й уряду нині відчувається політична воля нового керівництва держави до змін. Єдине, у чому може виникнути дискусія — темпи, публічність і черговість кроків. Розгортати її по всьому «фронту» чи відштовхуватися від базового рівня? Зважати треба і на те, що це реформа довготривала, а не одного дня. Скажімо, Польща проводила її більше 10 років, маючи значно кращі передумови. У нас ситуація дещо інша. Тому найголовніше — не збурювати ситуацію, а домогтися того, щоб реформа була прийнята й зрозуміла всім громадянам.
Депутат переконаний: темпи реформи залежатимуть від темпів зростання життєвого рівня громадян. Реформа не викликатиме супротиву, якщо разом з її провадженням покращуватимуться інфраструктура, дороги, транспортне сполучення та соціальний захист.
— Яке ваше бачення перших кроків реформи й часових меж їх проведення?
— Моя філософія проста: ми не повинні нічого руйнувати. Першим етапом маємо лише добровільно об’єднувати й укрупнювати територіальні громади. Приміром, на території району є райцентр, який практично один продукує всі послуги. Ми пропонуємо: давайте спровокуємо селища й навіть містечка, колишні райцентри з чисельністю населення три-п’ять тисяч до зміцнення, щоб вони стали квазі-райцентрами. Щоб там була вся інфраструктура, більшість послуг, які надає райцентр. І спробуємо навколо них добровільно об’єднати ті сільради, які неспроможні надавати відповідний перелік послуг. Коли ми це зробимо, людині стане комфортніше. Бо, якщо вона сьогодні має їхати за 40 кілометрів до райцентру, то їй буде набагато ближче й швидше добиратися до цього квазі-центру. Не думаю, що будуть якісь проблеми й опір з цього приводу. Однак розпочинати цю програму можна не раніше 2008 року. Паралельно можна запустити мегаполіси як центри майбутнього земельного устрою. Але відразу зазначу, що й це стане можливо років через десять. Їхня необхідність насамперед у тому, що громадянин, протягом одного дня зможе доїхати до класної бібліотеки, лікаря, клініки, наукового чи студентського освітнього центру, театру тощо. Щоб кожен був у оточенні достатньо високого рівня розвитку й досягнень цивілізації. А це комунікації, дороги, системне стратегічне планування, що треба закладати вже сьогодні. Оце і є справжня мета реформи. І коли ми спокійно говоритимемо на цю тему, розмірковуватимемо разом, ми прийдемо до усвідомлення: потрібні саме такі зміни.
Крим.
