Ця історія вже має чималу «бороду». Три роки тому, 24 вересня, працівники Щорсівського управління газопостачання та газифікації припинили подачу газу в приватний будинок родини депутата міської ради Галини Іванівни Ісаченко. Мотив? Борг у сумі 213 гривень 92 копійки. Десять місяців по тому сім’я жила без газу. А якщо зважити, що котел у них саме на цьому паливі, зрозуміло, в якій холоднечі Ісаченкам довелося переживати зиму.
На перший погляд, сума боргу чимала, але не карколомна. Сплатили б її Ісаченки наступного дня — відразу під’єднали б до газової мережі.
Але Галина Іванівна вирішила піти на принцип: свої порушені права як споживача вона почала обстоювати в суді. На це за три роки вже витратила понад 1000 гривень (поїздки зі Щорса до Чернігова, копії документів, консультації в адвокатів). І досі вона вважає, що боргу ніякого нема, а є лише недбалість газівників в обрахунках споживання газу.
У Щорсівському управлінні газопостачання та газифікації мені детально виклали суть конфлікту. За словами начальника управління Олександра Маринка, з грудня 2000-го до травня 2001 р. в області тривав експеримент з удосконалення механізму надання населенню пільг і субсидій в оплаті житлово-комунальних послуг. Згідно з ним було змінено норми споживання газу. Головна мета новації — заохотити споживачів встановлювати лічильники, щоб зменшити марнотратне використання голубого палива. Для майже 600 споживачів експеримент завершився боргом від 10 до 200 гривень. Практично всі боржники сплатили заборгованість, а ось Галина Іванівна заявила, що нічого не знала про експеримент, бо її особисто про це не поінформували...
Аргументи її досить серйозні. У договорі ВАТ «Чернігівгаз» з її родиною від 11 вересня 2001 р. фігурує сума боргу в 34 гривні 34 копійки. У довідці № 3357, виданій Щорсівським управлінням газопостачання та газифікації 17 грудня 2001 р., не зафіксовано й копійки боргу! Водночас у вересні 2002 р. газопостачальна організація попередила Г. Ісаченко про наявність боргу в сумі 195 гривень 19 копійок. У суді були пред’явлені розрахунки його виникнення: як з’ясувалось, у жовтні-грудні 2000 р. газівникам нібито недоплачено 99 гривень 51 копійку, у 2001 р. — 69 гривень 56 копійок, у 2002 р. — 44 гривень 85 копійок.
Запитую в Олександра Миколайовича, як сталося, що управління дає споживачеві документ про відсутність боргу, а потім майже через рік пред’являє претензію на його наявність.
— А цю довідку, — відповідає він, — вона отримала хитрим способом.
Галина Іванівна на це звинувачення має теж документ, адресований їй. «Повідомляємо Вам, — зазначає у своєму листі начальник Щорсівського райвідділу внутрішніх справ В. Журавльов, — що після скасування прокурором Щорсівського району постанови про відмову в порушенні кримінальної справи від 08.09.2004 р. стосовно Вас за фактом використання підробної довідки у відносинах з Щорсівським УГГ проведена додаткова перевірка. В порушенні кримінальної справи відмовлено 01.10.2004 р. за п.2 ст.6 КПК України».
Підписаний зі споживачем договір від 11 вересня 2001 р. з 34 гривнями теж, як то кажуть, не вписується у «нові ворота» і спростовує заявлену газівниками претензію.
— Цей факт свідчить про те, — каже Г. Ісаченко, — що всі суми боргу надумані. Виконавець послуги робить розрахунки, які йому вигідні. Та й саме відключення відбулося з порушенням відповідних процедур.
Судовий процес поки що триває. Заявниця переконана, що його виграє. Хоч би там що, а, на мою думку, справа свідчить: колізія не виникла б, якби у Щорсівському управлінні газопостачання та газифікації було все гаразд з обліком споживання газу і документуванням суми боргів.
 

Щорс Чернігівської області.