Виявляється, у Дніпропетровську тільки в одному Ленінському районі — три Черкаські вулиці і п’ять провулків з такою само назвою. Є також три Комісарівські, три Червоноармійські, а у Червоногвардійському районі — стільки ж вулиць увічнили прізвище Давидова. Чимало проспектів, бульварів, площ, скверів, парків, узвозів, тупиків і провулків, вулиць (фахівці всі їх називають проїздами) дублюють назви, дані їм на честь революціонерів і політиків минулого сторіччя, професій, колись пам’ятних подій і дат.

І квартира на енному?

— Це — ще півбіди, — каже директор міського комунального підприємства «Земград» Людмила Проценко. — Досі є вулиці, що мають назву залізничних платформ, де вказано кілометри, прижилися провулки, назви яких нагадують про робочу нумерацію будівельниками своїх об’єктів. А, скажімо, замість повної адреси нерідко ще вказують у ній лише назву житлового масиву з номером конкретного будинку. Але мікрорайони давно виросли. Визначилася їх інфраструктура, склалися там свої центри, вулиці, бульвари, площі. Та офіційно мешканці продовжують писати: «Ж/м «Червоний Камінь», «Вітрило» або «Комунар», а далі — будинок №1, 2, 3 — 100 тощо. Така ситуація і на територіях колишніх військових містечок, які тепер приєднали до міста.

Плутанину вносить і поділ низки міських магістралей на умовні ділянки, кожна з яких автономно має свою офіційну назву. Наприклад, виїхали ви на Заводську набережну, що тягнеться вздовж Дніпра, і поступово опинилися, самі того не відаючи, уже на набережній імені Леніна, що плавно перейшла в набережну Перемоги. Або виїжджаєте на проспект Пушкіна, а за десять хвилин, не змінюючи напрямку руху, потрапляєте на вулицю Чкалова, а ще за десять — уже на вулицю Чернишевського. Де початок і де був кінець кожного з трьох різнойменних відрізків однієї магістралі,  невтаємниченому не зрозуміти.

Проїзди-дублери

— Зазвичай від такого «адресного вінегрету» страждають таксисти, лікарі «швидкої», пожежники, міліція. І, ясна річ, гості міста і його мешканці, — каже Людмила Проценко. — Особливо багато проїздів-дублерів з’явилося, коли до Дніпропетровська офіційно приєднали приміські селища Таромське і Чаплі. Вони влилися в мегаполіс зі своїми назвами вулиць, бульварів і провулків, що вже були там... Але і з цим мирилися, аж поки в Україні не почався справжній бум приватизації і купівлі-продажу нерухомості, реєстрацій-перереєстрацій фірм і приватних підприємств. Отоді всі «раптом» і помітили, що не все гаразд з нашою «міською географією».

За наведення порядку на карті рідного міста взялися в «Земграді». Після того, як у вересні 1999 року було прийнято рішення міськвиконкому №1775 «Про заборону операцій з нерухомістю в місті у випадку відсутності її адресної реєстрації», в цьому підприємстві приступили до інвентаризації всіх назв, створення банку даних усіх проїздів.

У що обійдеться аншлаг

Фахівцями «Земграду» і головного архітектурно-планувального управління було розроблено і, після підтримки депутатів, прийнято в місті до виконання «Програму впорядкування найменувань проїздів Дніпропетровська на 2004—2008 роки». Її затверджено згідно із Законом «Про місцеве самоврядування в Україні». Програмою передбачено змінити назви 360 міських проїздів. Тільки на 2004 рік для реалізації програми з міського бюджету виділили 75 тисяч гривень, з яких 40 тисяч — «Земграду» і 35 тисяч — райвиконкомам. А загалом щорічно планують перейменовувати не менш ніж 70 проїздів, витрачаючи на цю мету з міськбюджету по 75 тисяч гривень.

Крім того, комунальне підприємство ініціювало перекласти для зручності і єдиного тлумачення всі назви міських проїздів українською мовою, встановити таблички (аншлаги) загальноприйнятого і затвердженого зразка і розмірів. Тепер щорічно з бюджету міста виділяють на це до 35 тисяч гривень. Уже складено реєстр із перекладами назв 2225 вулиць і провулків. А всього в цьому переліку «Земграду» є 2717 проїздів. Тут і ті, що треба перейменувати з різних причин, і нові, які ще не мають своїх офіційних назв, і ті, чиї назви схожі за звучанням. Наприклад, такі дніпропетровські вулиці, як Пісочна і Піщана, Повстання і Повстанська, Преси і Пресова, Рибінська, Рибалкова і Рибальська.

Нове ім’я і гаманець

І все-таки через проблеми з фінансуванням старі назви багатьох вулиць і площ залишаться колишніми. Відповідно до прийнятої програми  усі нові таблички виготовляють за рахунок місцевого бюджету. А під час оформлення перереєстрації за послуги зі зміни адреси в базі даних обчислювального центру, за оформлення паспортної перепрописки платить сам городянин. І в сумі це становить 37,5 грн. От із цим і незгодна частина міських депутатів. Вони наполягають на тому, щоб міська скарбниця узяла на себе всю суму витрат за такі послуги.

Зараз це питання — в стадії рішення. Але, як переконують у «Земграді», довго баритися з ним не можна. Адже якщо в одних у паспортах з’являться нові адреси, а в їхніх сусідів залишаться старі, плутанини не уникнути. До речі, така адресна плутанина була і на минулих виборах, коли складали списки виборців. Довелося тоді спільно реагувати і виправляти помилку за помилкою. А попереду — чергові вибори до парламенту і місцевих органів влади.

Укладачі програми в органах місцевої влади наполягають на тому, щоб процес не гальмували штучно. Зараз тривають переговори з установами системи соціального забезпечення, спонсорами, які могли б узяти на себе оплату за послуги перереєстрації для незаможних громадян.

 

Дніпропетровськ.