Профспілкам немає чого ділити. Хіба що вимоги до роботодавців, законодавців та урядовців
Наша газета вже повідомляла про обрання новим головою Федерації професійних спілок України Олександра Юркіна.
Наш кореспондент звернувся до нього із запитаннями стосовно змін у діяльності цього профспілкового об’єднання.
— Олександре Валентиновичу, чому, на вашу думку, відбулася зміна керівництва Федерації профспілок?
— Передусім скажу, що це було колективне рішення спочатку членів президії, а потім і засідання ради Федерації профспілок.
Було визнано, що керівництво Федерації, а також президія ФПУ неоперативно й неадекватно зреагували на ситуацію, що складалася в суспільстві. Дії голови ФПУ Олександра Стояна порушували статут ФПУ, базовий принцип колегіальності, спільного пошуку рішень та компромісів. І це тоді, коли до широкого відкритого та відвертого діалогу, об’єктивної оцінки ситуації підштовхували численні заяви, невдоволення діями керівництва ФПУ, галузевих та регіональних профспілкових об’єднань.
До цього можна додати і те, що незадоволення стилем та методами керівництва Федерацією профспілок О. Стояном назрівали вже давно. Це вже спостерігалося й на ІV з’їзді ФПУ.
Ситуація, яка склалася, стала лише детонатором, що призвів у рух критичну масу, нагромаджену в попередні роки.
На засіданні ради ФПУ Олександр Стоян звернувся з проханням звільнити його від обов’язків голови ФПУ, і члени ради задовольнили його заяву.
— У “Голосі України” 8 грудня минулого року було опубліковано матеріал “Чи не розпорошення під гаслами об’єднання?”, в якому, зокрема, йшлося про те, що Конфедерація вільних профспілок закликала провести в третій декаді того-таки грудня об’єднуючий з’їзд усіх профспілок. Але цього не відбулося. Чи підтримуєте ви цю ідею, чи відстоюватимете єдність лише Федерації профспілок України, яку ви нині очолюєте?
— Справді, такі наміри були. Президія Федерації профспілок, загалом виступаючи за об’єднуючі та скоординовані дії всіх профспілок, не підтримала пропозицію про проведення об’єднуючого з’їзду профспілок. Федерація профспілок та інші профоб’єднання мають свій статут, визначені з’їздом програмні цілі, тому втручання в їхню внутрішню діяльність неприпустимі.
Профспілки, і це доведено міжнародною практикою, сильні за спільністю дій. І сильні саме в тих країнах, де є два—три профоб’єднання, і які діють спільно. Зовсім недавно створено Національну конфедерацію профспілок та профспілкових об’єднань України і Національний форум профспілок України.
Проте конкретні пропозиції про об’єднання Федерації профспілок із якимись іншими профоб’єднаннями поки що не виникали і не обговорювалися.
Утім, Федерація вже давно не є монополістом у профспілковому русі України, хоча, звичайно, співпрацювала з іншими профоб’єднаннями, що не входили до її складу. Ми узгоджували спільні дії щодо Генеральної угоди, представництва в органах управління фондів соціального страхування тощо.
Але цього, вочевидь, недостатньо. Учасники засідання ради ФПУ прийняли рішення провести консультації з всеукраїнськими профспілками та профоб’єднаннями з утворення на солідарних засадах Центру профспілкових ініціатив, а також проведення загальнонаціональних профспілкових конгресів, завданням яких буде формування консолідованих завдань профспілок та інші.
Ухвалені рішення з координації дій у рамках профспілкового руху в Україні дають можливість створення чіткої системи взаємостосунків та координації дій.
— На презентації книжки колишнього голови профспілок України Віталія Сологуба багато хто з гіркотою говорив про втрачені позиції профспілок. Чи вважаєте ви за потрібне підвищувати роль профспілок, і якими шляхами?
— Насправді багато соціальних завоювань, що були досягнуті не в такому далекому минулому і забезпечувалися профспілками, нині втрачено.
Кількість оздоровчих закладів скоротилася. Та й ціни зросли. У порівнянні з тими, що були, їх вартість на порядок вища. Переважній більшості трудівників сьогодні вони недоступні. З точки зору міжнародної практики, забезпечення путівками на лікування та відпочинок не є функцією профспілок, але немає значення, хто цим перейматиметься, ця соціальна послуга має бути доступна. Вочевидь, найкращий вихід — якби трудящий мав відповідний заробіток і відповідний ринок оздоровчих послуг. Тоді проблем не було б.
У цьому напрямі й працюватимемо. Безперечно, треба підвищувати роль та значення соціального страхування, управління фондами якого нині здійснюється на тристоронніх засадах.
Питання соціального страхування обговорювалося й на засіданні ради ФПУ, в керівництві ФПУ, буде предметом розмови з іншими профоб’єднаннями. Пропозиція така: щоб управління фондами соціального страхування здійснювалося за двостороннім принципом — представниками роботодавців і профспілок, тобто тими, хто здійснює фінансове наповнення фондів. Держава має виконувати лише спостережну функцію. Передбачено заходи стосовно кадрового зміцнення профспілок, посилення мотивації профспілкового членства, використання звітно-виборчої кампанії, що вже розпочалася, для згуртування членів профспілок, підвищення ролі усіх ланок, передусім первинної.
— Відомо, що сьогодні профспілки називають “кишеньковими”. Які ваші міркування про можливий розвиток соціального партнерства? За яких умов профспілки змушені будуть ставати в опозицію до уряду, використовувати силові засоби впливу?
— Ми розуміємо, що “кишенькова” профспілка там, де профспілковий керівник залежний від керівника, тобто роботодавця. В цьому плані значна роль відводиться підготовці та перепідготовці кадрів, забезпеченню фінансової незалежності профспілкових керівників від роботодавців.
На засіданні ради ФПУ визначено також конкретні заходи в плані підвищення ролі соціального партнерства. На зустрічах з Президентом України Віктором Ющенком, керівництвом Кабінету Міністрів Федерація профспілок ініціюватиме обговорення питання підвищення ролі Національної ради соціального партнерства та ефективності соціального діалогу в Україні, забезпечення виконання Генеральної угоди на 2005 рік.
Щодо взаємодії профспілок з урядом, то зазначу, що вже розпочато опрацювання пріоритетів під час формування Генеральної угоди на 2006 рік. Вони мають враховувати основні положення Програми дій нового уряду. Генеральна угода не повинна бути переобтяжена багатьма нормами, а лише основними показниками. Насамперед щодо зайнятості, заробітної плати, охорони праці. Якщо розбіжностей не виникає, це і є справжнє соціальне партнерство.
— Чи передбачаєте ви якісь конкретні зміни у формах і методах діяльності профспілок?
— Зміни, звичайно, будуть. Їх визначать у Концепції розвитку профспілкового руху, розробка якої вже розпочалася. Сподіваюся, що профспілкові організації творчо підійдуть до її обговорення та визначення першочергових дій. Після цього Концепцію винесуть на затвердження вищих колективних профспілкових органів.
Бажано, щоб лідери всіх профспілок, що є в Україні, якомога швидше від конфронтації, що має місце, перейшли до планової систематичної роботи з формування єдиного профспілкового руху в Україні.
Перші передумови співробітництва вже накреслилися. На початку лютого в Києві по лінії Міжнародної організації праці (МОП) і Міжнародної конфедерації вільних профспілок (МКВП) відбувся семінар з обговорення проекту Трудового кодексу України. Цей семінар, на думку представників МКВП, які брали в ньому участь, засвідчив, що профспілкові об’єднання виявили конструктивний підхід до вироблення єдиної профспілкової позиції з обговорюваних питань.
Інтерв’ю взяв Яків ГАЛЬЧЕНКО.
