Наслідки «помаранчевої» революції ніяк не дійдуть до низів. Якщо у великих містах колишні керівники з тріском злітають з високих посад, то на районному рівні ситуація змінюється не скрізь. Узяти, приміром, славне місто Конотоп. Свої посади тут зберегли керівники всіх силових структур — прокуратури, міліції, СБУ. Однак якщо раніше деякі силовики сприяли фальсифікаціям, то нині певна їх частина, на мій погляд, щосили намагається довести свою лояльність новій владі.
А почалося все з Віктора К., засудженого до трьох з половиною років за спробу незаконного вкидання 55 фальшивих бюлетенів під час голосування на дільниці №24 163-го виборчого міського округу в другому турі президентських виборів 21 листопада 2004 року.
Далі конотопські «вершителі доль» висунули обвинувачення заразом і решті членів комісії, прізвища яких значилися в горезвісних фальшивих бюлетенях. Серед обвинувачуваних — студентка, вчителька і робітниця міськмолзаводу.
Цікаво, чи хвилює міського прокурора і суддю те, що бюлетені з прізвищами обвинувачуваних могли бути або вкрадені зі столів під час кількаразових вимикань світла, або скуплені на виході з виборчої дільниці? Складається враження, що міські служителі закону за мету вважали не «розбір польотів», а показовий судовий процес над злісними порушницями законодавства.
Головною жертвою стала «особливо небезпечна» студентка Оксана П. 9 березня 2005 року 24-річну дівчину було затримано постановою слідчого Конотопської прокуратури й поміщено в слідчий ізолятор. Підстава для затримання викликає здивування: Оксана нібито не має постійного місця проживання. Але в її паспорті стоїть цілком помітний штамп про прописку, дівчина з 1998 року працює в Конотопі й навряд чи стала б членом виборчої комісії без наявності постійного місця проживання.
Однак ні прокурора, ні суддю не зупинили ці очевидні й, гадаю, відомі їм факти. Три дні Оксану тримали в ізоляторі, підриваючи й без того слабке здоров’я дівчини. А 12 березня відбулося судове засідання, під час якого суддя винесла рішення про продовження терміну утримання під вартою до 10 діб. Утім, пізно ввечері того самого дня, під тиском громадськості, влада була змушена звільнити Оксану з-під варти, змінивши запобіжний захід на підписку про невиїзд. Із камери Оксана одразу потрапила в лікарню: триденне ув’язнення у неопалюваному приміщенні СІЗО зробило свою справу.
А конотопська влада, вочевидь, увійшла у смак показового «полювання». 16 березня старший слідчий прокуратури порушив чергову кримінальну справу. Цього разу стосовно Сергія Ю., представника Партії промисловців і підприємців, що був головою комісії на тій-таки виборчій дільниці №24. Парадоксально, але саме на цій дільниці завдяки зусиллям Сергія було зроблено все, аби запобігти фальсифікації виборів, і кандидат у президенти Віктор Ющенко набрав на 30 відсотків більше голосів, ніж у середньому по місту.
Виходить, сьогодні за ґратами можуть опинитися представники колишньої опозиції — ті, хто від самого початку намагався боротися за чесні вибори?
До речі, ще зовсім недавно конотопське правосуддя, здається, і не думало шукати винних у фальсифікації виборів. З огляду на таку мінливість конотопської влади, було б логічніше, якби розслідуванням випадків фальсифікації виборів у Конотопі займалася не місцева прокуратура, а обласна.
