Прикарпатська фінансова корпорація готова передати громаді області пам’ятку архітектури й історії — колишній палац Потоцьких, власником якого вона стала внаслідок договору міни з Міністерством оборони. Про це на прес-конференції голови ОДА Романа Ткача повідомив керівник ПФК Олег Бахматюк.
Нагадаємо, що торік у вересні компанія в обмін на 75 квартир для військових придбала в Міноборони сім об’єктів, у тім числі і комплекс споруд колишнього палацу Потоцьких, розміщених на гектарній площі в центрі міста, де до цього був госпіталь. Усе продане оцінили в 5,5 млн. грн., з яких на колишній палац припадало менше півтора мільйона.
Звістка про цю оборудку зворохобила громадськість. Адже попередня обласна влада обіцяла, що палац Потоцьких не потрапить у приватні руки і буде використаний як туристично-музейний комплекс. Народний депутат України, а нині новий голова обласної держадміністрації Роман Ткач попросив Генпрокурора України перевірити законність цього обміну. В справу втрутилися і депутати облради.
Олег Бахматюк заспокоював народ тим, що хоче відкрити в палаці Потоцьких музей творів мистецтва, як влада і обіцяла раніше, а в інших спорудах розмістити ресторан, невеликий готель, кінотеатр. Він запропонував громадськості підписати меморандум спільних дій для здійснення цього проекту.
Пропозицію підтримало кілька митців, але загалом у місті до неї ставлення насторожене. Державні музейні колекції у приватному приміщенні — це видалось багатьом ненадійним і підозрілим: чи не збираються отак приспати пильність громади або заробляти у власну кишеню гроші, експлуатуючи національні надбання?
Суперечки не вщухають. Тим часом керівник ПФК у своїх поступках пішов далі. На останній прес-конференції він заявив, що готовий передати палац Потоцьких громаді області з подальшим створенням інвестиційного спільного підприємства з його використання. Справи щодо законності цієї приватизації нині колотяться в судах, і їх розгляд може затягнутися на три-чотири роки, пояснив він. Тим часом палац потребує ремонту, а компанія не хоче, щоб потім її звинуватили в доведенні шедевру “до ручки”.
На сьогодні фінансова корпорація витратила на його ремонт близько 800 тисяч гривень. Мерія навряд чи впорається з цим комплексом, вважає Олег Бахматюк, адже на реконструкцію треба, за його словами, щонайменше 5 мільйонів. Тож він пропонує залучити до цього приватний капітал і вже вів перемовини з банками про кредитування проекту.
“Що поганого я пропоную?” — питав керівник ПФК в журналістів, які і ці його пропозиції сприйняли без ентузіазму, підозрюючи, що таким зговірливим бізнесмена зробили судові розгляди. Але власник ПФК заявив, що з семи справ про цю приватизацію, які є в судах, компанія вже виграла в першій судовій інстанції три, може, виграє й інші. Адже йдеться лише про цивільні позови, а для порушення кримінальних справ, за його словами, “не знайдено жодних підстав”. Тож свою поступливість керівник пояснив “затягуванням вирішення справи в силу специфіки нашого судочинства”, що й примусило його шукати конструктивне рішення, прийнятне для всіх — держави, громади і приватника. Не останню роль у цьому, каже він, зіграли і власні патріотичні почуття та турбота про добре ім’я компанії, яка робить немало корисного для міста. У своєму листі до голови ОДА Романа Ткача він виклав свої пропозиції щодо інвестування не лише палацу Потоцьких, а й інших об’єктів, які придбав у Міноборони.
Загалом, підтвердив Р. Ткач, судячи з того листа, ПФК готова вкласти 70—80 млн. грн. у згадані проекти, що відкриє багато нових робочих місць. Оскільки перед керівниками областей нині жорстко стоїть питання боротьби з безробіттям, ця пропозиція видається чиновникам досить цікавою. Разом з тим голова ОДА ні на чому не наполягає. Він лиш пропонує винести на громадське обговорення пропозиції ПФК. “Це не означає, — заспокоїв він журналістів, — що вивчення законності договору міни припиняється. Ми просто відчиняємо двері для обговорення пропозицій компанії”.
Пропозиції й справді привабливі. Настільки, що в них важко повірити. Власне, у цьому, здається, й буде основна проблема зі сприйняттям їх громадою. Адже там, де йдеться про великі гроші, важко вірити у благодійність і патріотизм. Тим більше, що про підкладену свого часу “міну” громада дізналася останньою.
Івано-Франківська область.
