Голові Черкаської облдержадміністрації Олександрові Черевку 45 років. Родом він з Тарасового краю — Звенигородського району. За фахом фінансист. Кандидат економічних наук. Очолював управління Нацбанку України у Черкаській області. Під час президентських виборів — регіональний штаб Віктора Ющенка. Депутат обласної ради, лідер фракції «Наша Україна». Останні 15 років відомий як особистий друг Віктора Ющенка. Крім спільних політичних поглядів, їх об’єднує романтична любов до національної минувшини. Олександр Черевко чинний козацький осавул, має колекцію українського живопису та старожитностей, займається пасічництвом.

— Олександре Володимировичу, написано багато статей, ухвалено чимало постанов про відродження історичних місць та пам’яток Черкащини, але досі вони перебувають не в кращому стані. Чому?
— Тому що до будь-якої справи потрібні системний підхід і чітка організація. Мені до болю прикро, що впродовж багатьох років святі місця, пов’язані з іменами Тараса Шевченка, Богдана Хмельницького та інших світочів нації, використовувалися попередньою владою як декорації до відвідин високопосадовців. Коли до Чигирина, Корсуня чи Моринець планувався «візит» сановитих чиновників — тоді й заходжувалися щось ремонтувати, латати, наводити порядки. Та тільки-но можновладці, здійснивши ритуальні оглядини історичної пам’ятки, від’їжджали «на природу» —влягався журналістський ажіотаж, в’янули щойно висаджені квіти... Про проблеми заповідників та музеїв, про їх хранителів знову забували. Аж до наступних круглих дат і приїздів високих гостей.
— Тепер буде по-іншому?
— Ми це поставили собі за мету. Доля і Всевишній розпорядилися так, що Черкащина стала осердям величезного ареалу пам’яток української і світової культурної спадщини з найдавніших часів до сьогодення. Під державну охорону взято 1558 об’єктів історії, 7169 — археології, 358 — мистецтва. На території Шевченкового краю функціонує дев’ять історико-культурних заповідників, два з яких національні. Кожен клаптик черкаської землі пов’язаний з найграндіознішими національними процесами: тут зародилося Українське козацтво, формувалися сотні й полки великого гетьмана Богдана Хмельницького, звідси під проводом Максима Залізняка та Івана Гонти розгорілася Коліївщина, повстання Бута-Павлюка та Семена Неживого, у знаменитому Холодному Яру стояв на смерть останній збройний бастіон УНР — козацько-гайдамацький полк отамана Василя Чучупака... Щоб ефективно подбати про цей масштабний і величний спадок, ми напрацювали обласну програму «Державність. Духовність. Туризм». У її рамках сформовано туристично-культурологічний маршрут «Золота підкова Черкащини».
— Дуже гарна і вдала назва. Найголовніші пам’ятки минувшини, справді, простяглися від Канева до Тального й Чигирина у вигляді підкови... Хто автор цієї ідеї?
— Задум створити цілісний проект для туристів був давно. А підштовхнув до його втілення Віктор Андрійович Ющенко. Він і запропонував назву.
— Отже, «Золота підкова» бере свій початок з Тарасової гори...
— Так, з Канева, з Національного Шевченківського заповідника шанувальники давнини здійснять подорож до славного Корсуня-Шевченківського, де ознайомляться з діорамами двох найвизначніших в українській історії воєнних операцій — битви у Виграєві Богдана Хмельницького та «нового Сталінграда» під час Другої світової війни. З берегів стрімкої Росі через Городище Гулака-Артемовського та Мліїв Симиренків маршрут проляже на Тарасову батьківщину — до сіл Моринці, Кирилівка, Будище. Звідти — на Смілу, Черкаси і гетьманський Чигирин, Суботів, Холодний Яр.
— А чи буде зупинка туристів біля Шполи? Адже за найновішим, за допомогою комп’ютерних програм дослідженням, науковці НДІ геодезії та картографії визначили саме тут, а не в Добровеличківці на Кіровоградщині, географічний центр України?
— Натхненні й горді цим науковим вердиктом шполяни вже встановили в географічній точці нашої держави пам’ятний знак. Згодом там буде облаштовано відповідну інфраструктуру для учасників подорожей і, звичайно ж, усі із задоволенням фотографуватимуться на тлі оригінального архітектурного ансамблю «Центр України», над художнім вирішенням якого нині працюють митці.
— Ваші задуми щодо «Золотої підкови» оригінальні й масштабні. Проте все це потребує й «масштабних» фінансових вливань.
— Для реалізації програми залучатимуться кошти з державного, обласного, місцевих бюджетів. Велику надію покладаємо на сучасних симиренків та яхненків. І вони є. Нещодавно, наприклад, обговорювали відтворення в першій історичній столиці української держави, в Чигирині, посольської вулиці. Там планується поставити чотири будинки іноземних послів — так, як це було за козацьких часів. І підприємці, що брали участь в обговоренні проекту, висловили свою готовність до спільної роботи, до того ж з великим завзяттям. Є охочі допомогти відродити Платонів хутір у славнозвісному Млієві, побудувати чумацьку хату і кузню у Моринцях, відтворити Богданову садибу у Суботові. Вчора одержала листа з Київського інституту декоративно-прикладного мистецтва й дизайну імені Бойчука з пропозицією відкрити у Городищі філію «Золотої підкови» — Центр з відродження українських національних промислів. Основа для цього там уже є.
— Тривалий час науковці обговорювали плани відбудови колишньої гетьманської резиденції Богдана Хмельницького в Чигирині. Як тепер посувається ця робота?
— Нинішнього року розпочнеться реставраційне відтворення об’єктів цього значного історико-архітектурного комплексу. Зокрема, оборонних стін Чигиринського замку, фортеці Дорошенка, Богданової гори, церкви святих Петра і Павла, яка стояла за гетьманських часів...
— Тобто історична частина Чигирина перетвориться на козацьке місто сімнадцятого століття?
— Так пропонують науковці, і ми їх підтримуємо. З часом, є такий задум, у славному Чигирині розміститься й історична резиденція Президента України.
— І насамкінець не можу не згадати про ініціативу «Голосу України» спорудити у символі нашої державності, Чигирині, монумент національного примирення та єднання, закласти сад соборності України.
— Знаю, з якими труднощами ця ідея пробивала собі дорогу. А вона справді надзвичайно актуальна, життєво необхідна. Ми маємо творити ідеологію єдності нашої нації без поділу на схід і захід, південь і північ. Хай це буде перший символічний крок у цьому напрямі. І ми його зробимо — з участю Президента України, глави парламенту, делегацій від усіх областей України, котрі привезуть до гетьманської столиці пригорщі своєї землі й урочисто покладуть у підмурівок майбутнього монументу єднання.
— Дякую за розмову. Бажаю здійснення всіх задумів і мрій!

Черкаська область.
Від редакції. Сьогодні в Олександра Черевка день народження. Ми щиро вітаємо іменинника. З роси і води йому! Козацького здоров’я та гетьманської мудрості!