1117 синів і дочок ображіївців пішли в 41-му на боротьбу з фашизмом. Близько 800 з них так і не повернулися додому. За мужність, відвагу і героїзм, проявлені у битві з лютим ворогом, майже 700 ображіївців були нагороджені орденами і медалями. Наймолодший з них — 20-річний Петро Бочек — був удостоєний звання Героя Радянського Союзу. Та всесвітню славу віддаленому поліському селу приніс «льотчик усіх часів і народів», тричі Герой Радянського Союзу Іван Микитович Кожедуб, який в 120 боях знищив 62 ворожі літаки.
Справжня біда зі страшним визначенням «екологічна катастрофа» прийшла у геройське село сім років тому, коли з’ясувалося, що через отруєння водного горизонту хімічними речовинами вода в Ображіївці непридатна для вживання. Не гаючи часу, сільський голова Іван Осипенко одразу забив тривогу. І влада таки почула ображіївського лідера. Тож за рік уряд видає розпорядження про будівництво водогону в отруєному селі. Однак кабмінівських «щедрот» вистачило на спорудження лише восьми кілометрів, що менше половини від необхідного. Іван Осипенко знову забив на сполох, доки ошелешена такою наполегливістю влада не здалася й у 2003 році не перерахувала на добудову водогону 150 тисяч гривень. Зраділа ображіївська громада. Та радість була передчасна. Збігло два роки, а грошей і досі катма.
— То селяни й досі споживають отруйну воду, на вживання якої районна держсанепідемстанція наклала категоричне вето ще в 98-му?
— А що вдієш, коли держава майже сім років поспіль відмахується від нас, як від людей другого сорту?
Схоже, попередні можновладці так були зайняті «розбудовою» держави, що давно списали в тираж героїчний подвиг мешканців «заштатної» Ображіївки, яку щороку відвідують сотні делегацій з найвіддаленіших куточків планети, щоб вшанувати подвиг її безсмертних героїв.
Тим часом в Україні напередодні 60-річчя Перемоги уже на весь голос литаври славлять героїв. І першим у цьому списку найславетніший українець з Ображіївки — тричі Герой Радянського Союзу Іван Микитович Кожедуб, якому 8 червня 2005 року виповнилося б 85 років.
Тож упродовж двох наступних місяців до ображіївського меморіалу Слави, де височить пам’ятник тричі Герою, здійснять паломництво тисячі делегацій, і українських, і зарубіжних. Біль у серцях ображіївців на якийсь час поступиться місцем сорому. Сорому за державу, яка з усіх трибун декларує турботу про ветеранів, а сама не може (чи не хоче?) віднайти у своїй скарбниці кошти, потрібні для завершення будівництва водогону, підведення газопроводу, ремонту доріг та реконструкції меморіального комплексу, зведеного на честь захисників Вітчизни.
Якщо ні, тоді в ображіївців залишається один вихід: звернутися по допомогу до колишніх ворогів.

Ображіївка
Шосткинського району
Сумської області.