У лавах керівників сільгосптовариств Черкащини панують нині знервованість і тривога. На носі гарячі квітневі дні, сівба ярих та технічних культур, а вони ще й досі не можуть визначитися, скільки й чого сіяти.
— Торік на цей час ми вже знали про встановлені урядом заставні ціни на збіжжя, — поділився клопотами голова СТОВ «Зоря-2» Олексій Пасєка з села Кобринове Тальнівського району. — Й могли заздалегідь спланувати, що нам вигідно вирощувати, а що ні. Нині готуємося до посівної із зав’язаними очима...
Ще дужче за Олексія Дмитровича непокоїлися двоє його сусідів, Валерій Коваль з приватного підприємства «Привітне» та Микола Грубий з сільгосптовариства «Поташагро», котрі приїхали на пораду до старшого і досвідченішого колеги.
— У лютому нас обнадіяли, — бідкалися молоді директори, — що кредити для села йтимуть під сімнадцять відсотків річних. А тепер нижче за двадцять один ніхто й слухати не хоче. Та ще й непомірну майнову заставу вимагають.
Керівники господарств прогнозували: якщо державні структури не допоможуть взяти «божі» кредити і не посприяють у закупівлі здешевленого пального, насіння, мінеральних добрив, мінімум десять СТОВів району зійдуть з дистанції ще на початку посівної.
— Хоча в багатьох, — зауважив Олексій Пасєка, — у коморах лежить чимала кількість кукурудзи. Аби її продати — не боліла б голова, за що обсіятися. Чому б, наприклад, не закупити «зайве» зерно держрезерву?
На жаль, констатували господарники, про це нагорі не думають. А «вільний» ринок збуту також не працює. Їздять по селах лише перекупники і дають за тонну качанистої по 250 гривень. Ця ціна — нижче її собівартості.
Чи не тому, повідомили в обласному управлінні сільського господарства, СТОВи, очевидно, будуть у цьому році зменшувати площі «королеви полів». Торік вона займала понад 212 тисяч гектарів, а тепер хоч би на 170 тисячах посіяли...
На засіданні колегії облдержадміністрації, котра розглянула й питання підготовки до весняно-польових робіт, прозвучали невтішні цифри. Порівняно з минулим роком господарства запаслися пальним удвічі менше. Ще гірше — із забезпеченням мінеральними добривами. Кредитів уже видано на 10 мільйонів гривень більше, ніж торік, але вдвічі зрослі ціни на енергоносії з’їли ту прибавку.