Доброго дня, редакціє газети «Голос України»!
Прочитала вашу статтю «Докрадають останнє» у числі за 30.03.2005 року. Знаєте, скільки таких агропідприємств розвалилося? Я живу в місті, а моя бабуся — в селі. Щоразу, приїжджаючи до неї, бачу, як розбирають ферми для великої рогатої худоби, свиноферми взагалі вже немає, половину тракторної бригади і автопарку колишнє керівництво продало на металобрухт, половину розтягли по своїх дворах.
У центрі села було побудовано невеликий гараж на 10—15 боксів. Нині від них залишилися одні руїни, паркан, що ним був обгороджений гараж, порізали на металобрухт.
Людям у селі нема чого робити, немає роботи. От і тримають господарство, здебільшого — корів, у кожному обійсті по три—чотири, аби на щось жити, адже в них є діти яких потрібно одягти, взути, нагодувати, не кажучи вже про навчання.
І таких агропідприємств дуже, дуже багато в Україні.
Наталка Ж.
Миколаївська область.
