Зізнаюсь, я, як автор публікації, чекав реакції нового керівництва Міністерства палива та енергетики і НАЕК «Енергоатом» на неї. У ній ішлося про підсумки роботи галузі за минулий рік, наводилися переважно позитивні оцінки й показники виробничого та соціального характеру. Окреслювалися головні напрями роботи й на нинішній рік. Та наприкінці висловлювалося припущення: «Новий уряд, новий міністр палива та енергетики Іван Плачков, новий президент НАЕК «Енергоатом» можуть переглянути пріоритетні завдання атомної енергетики на цей рік і наступні».
Коментуючи нашу публікацію, Юрій Недашковський сконцентрував увагу на двох моментах.
«Задекларовані раніше стратегічні плани розвитку галузі не переглядатимуться, — йдеться у коментарі. — Буде лише скориговано методи їх реалізації. Зокрема, вже розпочато перегляд шляхів виконання програми соціального розвитку, який ведеться за участю профспілкових організацій. Водночас розширено перелік основних завдань НАЕК «Енергоатом» на поточний рік. Першочерговою визначено проблему захисту майнових інтересів компанії, розв’язанням якої останні роки ніхто не опікувався...
Необхідно припинити ганебну практику непрозорих, підтасованих під заздалегідь визначеного «кишенькового» постачальника тендерів. Слід унеможливити штучне завищення цін та розцінок, які враховують будь-чиї інтереси, окрім ядерної галузі».
Підстав для припущень, що буде переглянуто пріоритетні завдання атомної галузі немає, наголошується далі в коментарі.
Ю. Недашковський погодився: «Досягнення в атомній енергетиці за минулі роки очевидні, я згоден із тим, що пуск двох нових енергоблоків, як пише «Голос України», — це справді подвиг. Однак слід пам’ятати, що йому передувала копітка робота, яка велася понад десятиріччя...»
Не заперечую. Але є всі підстави твердити, що вводилися блоки з ударним поспіхом, бо введення їх в експлуатацію намагалися представити як уміння працювати й турбуватися про державні інтереси одного з кандидатів у Президенти. І чи не тому так довго тривають ремонтні роботи на нововведеному 4-му блоці Рівненської АЕС? Це — з одного боку. А з другого — не було б тієї концентрації зусиль і фінансів ще у 2003-му й особливо у 2004 роках, ці блоки залишалися б довгобудами, як і та ж таки Ташлицька ГАЕС. Але блоки ввели. І то був справді трудовий подвиг. Багатьох колективів фахівців, науковців, керівників різних рангів.