В Україні 120 тисяч студентів навчаються за кредитно-модульною системою організації навчального процесу
І це, зазначте, поки що в рамках педагогічного експерименту, який проводиться з метою адаптації української вищої школи до принципів, закладених Болонською декларацією. В експерименті, що триває два роки, беруть участь 110 вищих навчальних закладів країни.
Що в кінцевому результаті ми маємо отримати? Система повинна підвищити якість навчання, забезпечити можливість студентові отримувати знання за індивідуальним планом, стимулювати його потяг до знань, щоб, вийшовши зі стін вузу, він мав професійну кваліфікацію, яка відповідала б потребам і вимогам ринку праці.
Загалом якості студентства приділяється дедалі більше уваги. Керівники освітянської галузі відзначають: 60 відсотків молоді приходять до вузів за знаннями, а 40 — все-таки за дипломами. З огляду на це слід пам’ятати, що кредитно-модульна система є лише сьомою частиною кінцевої мети інтеграції української освіти в європейський освітній простір. А в період входження в Болонський процес буде дано відповіді на запитання: кого і як готує наша вища школа і як це співвідноситься з тим, що відбувається у найкращих європейських університетах. Головним завданням є збереження традиційної фундаментальної вищої школи і водночас забезпечення потреб роботодавців.
Сьогодні потрібний постійно діючий семінар з проблематики Болонського процесу і, зокрема, кредитно-модульної системи. До участі в ньому треба залучати всі вищі навчальні заклади, а надто ті, що не беруть участі в експерименті. Нагальним є поширення просвітницької роботи стосовно Болонського процесу та його ідей серед студентства і громадськості.
