Колона завдовжки у кількасот метрів рухалася від площі Слави до будинку Кабінету Міністрів. Понад дві тисячі осіб, які вийшли на демонстрацію із символікою свого підприємства, вимагали від влади забезпечення конституційного права на працю і... впровадження закордонного паспорта нового зразка. Нічого дивного в цій ситуації немає. Для співробітників восьми підприємств, що входять до консорціуму «ЄДАПС», набрання чинності Указу Президента від 10 березня 2005 року, який скасував раніше прийняте рішення про перехід на закордонні паспорти, розроблені фахівцями консорціуму і представлені громадськості у жовтні минулого року, може означати втрату своїх робочих місць. Але їх хвилюють не тільки дуже неприємні особисті перспективи. Під загрозою опинився унікальний високотехнологічний продукт, створений у нашій країні силами і талантом наших співвітчизників.
Ідеться про вітчизняне виробництво ідентифікаційних документів, що цілком відповідають вимогам світових і європейських стандартів, рішенням Варшавської конференції 2001 року із боротьби з тероризмом і спрощують процедуру оформлення під час пересування українців за кордоном та реєстрації на території України. Для практичного втілення ідеї було обрано модель, яка включає всеукраїнську електронну систему персонального обліку населення (Єдиний державний реєстр фізичних осіб) і Державний центр персоналізації документів.
Реєстр, за задумом творців, формується на базі Єдиної державної автоматизованої паспортної системи (ЄДАПС). Його створення спрямоване на запровадження в Україні машинозчитуваних документів (це одна з найактуальніших і обов’язкових вимог нині чинних міжнародних норм), які передусім засвідчують особу і підтверджують громадянство. У перспективі за допомогою цієї технології реально робити весь пакет документів (паспорт, військовий квиток, права водія, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, дозвіл на зберігання зброї тощо), необхідних людині і таких, що відповідають сучасним міжнародним стандартам. Зокрема, рівень їх захищеності практично унеможливлює підробки.
На практиці ця система має працювати так. Громадянин звертається до найближчого відділення, де в нього приймають заяву, необхідні документи, фотографують і спеціальними захищеними лініями комп’ютерного зв’язку передають його дані в Державний центр персоналізації документів. Там на основі отриманої інформації заповнюється потрібний бланк. Готовий документ спеціальна служба доставляє за місцем подання заяви і вручає громадянину. Простота і надійність цієї схеми базується на найсучасніших технологіях, розроблених фахівцями консорціуму «ЄДАПС», на використанні останніх досягнень багатьох наук.
Рівень створених у консорціумі документів, зокрема закордонних паспортів нового зразка, дає змогу їм не тільки відповідати кращим світовим зразкам, а й залишає можливість надалі, в міру потреби, збільшувати кількість ступенів захисту і біоідентифікаційних параметрів. Сьогодні для ідентифікації особи використовуються фотографія і підпис власника документа. У пропонованому варіанті він, як і інформація про власника, вноситься в документ шляхом лазерного гравіювання. Фото дублюється також методом лазерної перфорації, що навіть теоретично унеможливлює його «переклеювання». Крім фотографії, у паспорті в майбутньому можуть бути розміщені й інші суто індивідуальні ознаки — відбитки пальців, малюнок райдужної оболонки ока тощо. Застосування цих параметрів для біоідентифікації особи нині посилено обговорюється в багатьох країнах. Коли рішення про їх використання набере чинності, на вже існуючих бланках достатньо буде розмістити відповідну інформацію, а технологія їх створення дає змогу виконати це без додаткових витрат.
Зразки нових українських документів одержали високу оцінку Європейського союзу і Міжнародної організації цивільної авіації (ІCAO), що вважається найавторитетнішим світовим експертом у сфері безпеки документів, які посвідчують особу. У висновку ІCAO зазначається, що нові українські паспорти (вони мають 25 ступенів захисту) відповідають усім нинішнім міжнародним вимогам до таких ідентифікаційних документів. «Ми вітаємо уряд України з ініціативою щодо виконання цього важливого кроку для поліпшення захищеності та цілісності українських паспортів і полегшення міжнародних пересувань для громадян України», — йдеться у відгуку.
Але якщо ситуація, що виникла після 10 березня, не зміниться, про сучасний паспорт, здатний гідно представляти громадян України і нашу державу за кордоном, можна буде говорити тільки як про яскраву, але нездійсненну мрію. І це при тому, що мрія ця вже має цілком матеріальне втілення. Створено спеціальні програми і технології, існують налагоджені виробничі цикли (деякі виробничі лінії взагалі сьогодні не мають аналогів у світі), працює колектив професіоналів вищої проби.
Як альтернатива пропонується паспорт зразка 1996 року із вклеєною фотографією. Мотивується це «відкочування у минуле» нижчою собівартістю бланків, що стрімко застарівають. Варто зазначити, що їх виробництво на сьогодні справді вдвічі дешевше. Але що стоїть за цією «дешевизною»? В американців є прислів’я — «я не такий багатий, щоб купувати дешеві речі». В нашому випадку начебто очевидна економія через певний час може обернутися значними збитками. Один із доказів — бланки зразка 1996 року друкують на обладнанні, випуск якого нині вже припинено. Тобто за потреби, а, як відомо, у світі немає нічого вічного, замінити його можна буде тільки таким само або ще більш зношеним «антикваріатом».
Утім, і сама теза про «економічну ефективність» старого паспорта видається не дуже переконливою, коли порівняти абсолютні цифри — виробництво «червоного» закордонного паспорта коштує 20 гривень, собівартість нового — 40. Порівняно із загальними витратами на оформлення виїзних документів для конкретної людини різниця не така й істотна. Тим більше що програмою впровадження нових документів збільшення їх ціни для громадян не передбачається.
То в чому сенс ситуації, що створилася? Сенс, на думку більшості спостерігачів, простий і старий, як історія людства, — гроші. Впровадження нової технології персоналізації документів зачіпає фінансові інтереси певних структур, які лобіюють випуск морально застарілої продукції, попри те, що держава в створення нових паспортів уже вклала 40 мільйонів гривень. Крім того, розроблена в консорціумі «ЄДАПС» технологія дає можливість значно (до десяти днів) прискорити процес видачі документів. Цей момент, а також створені електронні системи обробки даних унеможливлюють будь-які зловживання, основані на затягуванні терміну оформлення документів.
Ні для кого не таємниця, що сьогодні людині для якнайшвидшого одержання омріяної книжечки треба або згаяти багато часу, сил і нервів, або звертатися до туристичних агентств, де за солідний гонорар операцію проведуть практично блискавично, або шукати виходи на «потрібну людину», котра допоможе, але теж не безплатно. Якщо зважити, що «прискорення» процесу коштує в середньому сто доларів, то тисячі осіб така «послуга» коштуватиме відповідно 100 000. Беручи до уваги кількість закордонних паспортів, що їх видають за рік, неважко здогадатись, які суми прокручують у тіні далекого від досконалості процесу.
Вихід? Колектив консорціуму «ЄДАПС» бачить вихід у скасуванні згаданого Указу. Для цього, вважають демонстранти, досить надати Президенту і Кабінету Міністрів правдиву інформацію про ситуацію навколо цього питання. Співробітники консорціуму, котрі вийшли на демонстрацію, звернулися до Віктора Ющенка з проханням переглянути своє рішення. Ми хочемо, щоб нас почули, ми хочемо діалогу з усіма зацікавленими сторонами, ми готові обстоювати свою думку, заявила президент консорціуму Ірина Обиденко під час пікетування будинку Секретаріату Президента.
Трохи раніше представники Кабміну, які вийшли до демонстрантів, повідомили, що Перший віце-прем’єр Анатолій Кінах дав розпорядження відповідним відомствам вивчити ситуацію і після детального аналізу повернутися до розгляду питання. Ще раніше свою думку з цього приводу висловила Верховна Рада, підтримавши 307 голосами запит народних депутатів С. Сінченка і Г. Омельченка до Президента України щодо недопущення припинення створення Єдиного державного реєстру фізичних осіб і про економіко-політичні наслідки Указу Президента від 10.03.2005 «Про внесення змін до Положення про паспорт громадянина України для виїзду за кордон і визнання такими, що втратили силу, деяких Указів Президента України». Схоже, тепер своє слово має сказати глава держави.
