Президентові України В. Ющенку
Прем’єр-міністрові України Ю. Тимошенко
Голові Верховної Ради України В. Литвину

Нова митно-тарифна політика уряду відкриває український ринок для інтервенції дешевого імпорту і ставить під удар вітчизняне виробництво

 

Вельмишановні Вікторе Андрійовичу, Юліє Володимирівно, Володимире Михайловичу!
Публічно апелювати до вас, керівників держави, нас змушують надзвичайні обставини, спричинені законодавчими ініціативами Кабінету Міністрів щодо суттєвого зниження ввізного мита на імпорт продовольчих товарів (групи 1-24 УКТ ЗЕД).
У разі ухвалення запропонованих урядом змін до Митного тарифу України, вітчизняні виробники сільськогосподарської продукції будуть поставлені на межу банкрутства, а сотні тисяч людей втратять роботу, що може остаточно зірвати і без того вибухонебезпечну ситуацію із зайнятістю на селі. До такого висновку дійшли учасники «круглого столу», скликаного за ініціативою депутатської фракції Народної партії. Учасники дискусії: народні депутати, представники владних інститутів, експерти, керівники сільськогосподарських та переробних підприємств, національних асоціацій виробників м’яса, молока, цукру, олії, овочів, фермери, — проаналізували ризики та ймовірні негативні наслідки для вітчизняного виробництва від запропонованого урядом зниження митних тарифів і напрацювали спільні пропозиції з мінімізації цих загроз. Рекомендації «круглого столу» з цих питань у вигляді конкретних поправок до законопроекту направляються Кабінету Міністрів та профільному Комітетові Верховної Ради.
Суть їх — у захисті вітчизняних товаровиробників та створенні прозорих правил гри на вітчизняному ринку продовольства як для українських виробників і переробників, так і для імпортерів.
При цьому ми жодним чином не ставимо під сумнів курс уряду на подолання тотального засилля контрабанди й корупції у сфері зовнішньоекономічних відносин. Без цього Україна не матиме європейської перспективи. Розуміємо, що входження України до Світової організації торгівлі й умови та зобов’язання, які при цьому повинна взяти на себе держава, також диктують необхідність серйозних трансформацій у митній політиці.
Сумнів викликає інше: спосіб, обраний владою для розв’язання цих проблем. Шабля, звісно, — не кращий засіб від головного болю. Чому ж тоді саме її воліють застосувати розробники нових митних тарифів, не переймаючись тим, чия голова відтинається?!
Аргументи на кшталт тих, що максимальне зниження митних бар’єрів аж до нульових ставок стимулюватиме імпортерів платити мито у державну казну, а не в приватні кишені хабарників на митницях, не витримує критики. Символічне мито, звичайно ж, імпортери платитимуть справніше, на перших порах, можливо, і в казні задзвенить більша копійка. Проте втрати від такої необачної політики будуть катастрофічними. В даному разі ми не ведемо мову про цитрусові, заморську фруктово-ягідну екзотику, прянощі чи іншу продукцію, яка в нас не виробляється. Йдеться про традиційну для України продукцію: хліб, м’ясо, молоко, овочі, різні продукти харчової промисловості. Наш сільський товаровиробник не може сьогодні конкурувати на рівних із західним, бо він самотужки встає з розрухи, не маючи ні дешевих кредитів, ні державних дотацій, ні інвестиційних ресурсів у новітні технології. Собівартість м’яса, молока, зернових, овочів, вирощених у наших умовах ризикованого землеробства, об’єктивно є і буде вищою від вартості аналогічної продукції, виробленої, скажімо, у США, Бразилії, Аргентині, де кліматичні умови значно сприятливіші, не кажучи про інші фактори.
Не слід забувати й того, що дотації в країнах Євросоюзу щонайменше в 11 разів вищі від наших. Окрім цього, Захід цілеспрямовано заохочує дотаціями експорт продовольства. Наприклад, за одну експортовану тонну вершкового масла ЄС доплачує 1385 євро, сиру — 800 євро і т. д. З огляду на це український ринок є надто привабливим для імпортерів. Фермери Німеччини, Франції, Голландії, Польщі, Угорщини тільки й чекають на відкриття митних кордонів України.
Досі на продовольчих прилавках ми мали 94 відсотки вітчизняної продукції тільки завдяки жорсткій протекціоністській політиці держави. Мито на ці товари було встановлено фактично на заборонному рівні. Коли «ніжки Буша» в Україну стало везти невигідно, відродилась вітчизняна галузь птахівництва, яка демонструє серйозну динаміку розвитку. Тенденції зростання спостерігаються і в молочній галузі, серйозний поступ зроблено в переробній промисловості. Одним словом, аграрний сектор почав одужувати. То чи ж варто сьогодні підставляти селянина під новий удар, який може стати для нього смертельним?!
Адже це держава мусить захищати свого годувальника. Її святий обов’язок — дбати про продовольчу безпеку як найважливішу складову національної безпеки. Навряд чи доцільне і безпечне відкриття кордонів для різного роду трансгенних продуктів та відходів переробки, сумнівних за якістю, на які мито по суті знімається повністю. Це робиться в умовах, коли в нас нема ні мережі спеціалізованих лабораторій, ні фахівців, які б могли ефективно протидіяти надходженню у продаж небезпечних для здоров’я продуктів.
Альтернативою практиці заборонного мита, яке не відповідає стандартам СОТ, могла б стати система захисту вітчизняного ринку за допомогою так званого змішаного мита, яке практикується Євросоюзом. Відомо, як жорстко там захищають свій ринок навіть при незначних митних тарифах. Адже крім них в Європі застосовуються й інші механізми митного регулювання. До того ж тут діє система квотування імпортних поставок. Вона могла б бути цілком прийнятною і для України в частині регулювання імпортних поставок дефіцитних продуктів харчування. На користь цього свідчить і вітчизняний досвід з продажу квот на ввезення цукру-сирцю.
Учасники «круглого столу» пропонують урядові в першочерговому порядку оптимізувати митні тарифи на завезення новітніх технологій, обладнання для підприємств харчової і переробної промисловості, сільськогосподарських машин і механізмів, які не виробляються в Україні. Це стимулюватиме надходження інвестицій в АПК і сприятиме розв’язанню як економічних, так і соціальних проблем українського села.
Сподіваємось, що наші аргументи будуть почуті і враховані як урядом, так і парламентом України. А проголошене Президентом України Віктором Ющенком гасло про партнерство влади і бізнесу наповнюватиметься конкретним змістом.

За дорученням учасників «круглого столу»:
К. ВАЩУК, від народних депутатів України, уповноважена парламентської фракції Народної партії;
В. БОНДАРЕНКО, голова правління Національної асоціації молочників України «Укрмолпром»;
О. БОРОВИК, голова Всеукраїнського союзу сільськогосподарських підприємств;
О. БАКУМЕНКО, голова ради директорів «Союз птахівників України»;
О. ЗАЄЦЬ, голова ради асоціації «Кристал»;
Л. ЗІНЧЕНКО, генеральний директор асоціації «Укроліяпром»;
С. МИРОНЕНКО, генеральний директор ЗАТ «Укркондитер»;
В. ПОПОВ, голова правління Національної асоціації виробників м’яса та м’ясопродуктів України «Укрм’ясо»;
С. СТОЯНОВ, віце-президент Української зернової асоціації;
О. ТОМЛЯК, директор асоціації «Теплиці України»;
В. ЧАГАРОВСЬКИЙ, генеральний директор Спілки молочних підприємств.