Якби на Житомирщині завтра довелося виходити в поле, аж ніяк не в усіх господарствах змогли б підтвердити, що весняний день справді рік годує.
Якщо в Бердичівському, Андрушівському районах відремонтовано майже 90 відсотків тракторів, то в Лугинському, Овруцькому, Радомишльському — по 65—72 відсотки. Ще контрастнішою є ситуація в окремих сільгосппідприємствах: подекуди і половина техніки не готова.
Крім звичної нерозпорядливості, відіграє роль і те, що ремонт влітає в дедалі круглішу копійку. Адже в останні роки техніка зношувалася вдесятеро швидше, ніж оновлювалася. Торік сільгосппідприємства закупили її на 40 мільйонів гривень — удвічі більше, як у 2003-му. Але й за цим зростанням приховується бідність. Адже великих сільгосп-підприємств близько 700, а за рік придбано 436 одиниць — від комбайнів і тракторів до сівалок і культиваторів. За таких темпів у більшості господарств не скоро побачать не тільки нового трактора, а й плуга...
Пального для весняних робіт ще недавно було лише п’ять відсотків від потреби. Днями надійшли перші цистерни з передбачених області 16 тисяч тонн пільгової солярки. Враховуючи вартість доставки, це дизельне пальне коштує 2590—2660 гривень за тонну.