На 8-й міжнародній спеціалізованій виставці «Укрм’ясомолпром-2005» сири «Рожищенського сирзаводу», відомі за торговою маркою «Роси», здобули гран-прі і три золоті медалі, а також приз споживацьких симпатій.

«Рожищенський сирзавод» — найбільше з трьох підприємств, які випускають продукцію торгової марки «Роси». Тут виготовляють сири майже тридцяти видів. Не було такої дегустації, де вони б не отримували найвищих оцінок фахівців. За останні п’ять років продукція підприємства відзначена більш як шістдесятьма нагородами різноманітних виставок і ярмарок. Переважно це гран-прі й золоті медалі. В 2003 році «Роси» були удостоєні призу «Золота торгова марка України». Не залишились рожищенські сировари без нагороди і на 8-й міжнародній спеціалізованій виставці «Укрмолпром», яка в середині березня відбувалася в Києві. З цієї авторитетної ділової імпрези вони привезли гран-прі й три золоті медалі, а також приз споживацьких симпатій.
Завдяки високій якості продукції «Рожищенський завод» постійно розширює сегмент свого ринку. Сьогодні його сири можна купити в Києві, Харкові, Запоріжжі, Дніпропетровську, інших великих містах України. Майже половина продукції заводу експортується до Росії. Вражає і географія поставок: від Калінінграда на заході — до Комсомольська-на-Амурі на сході. В Києві сири з маркою «Роси» можна придбати в супермаркетах «Метро», «Велика кишеня», «Фуршет», «Сільпо», «Білла» та інших.
Конкурувати на ринку сирів зараз непросто: в Україні майже триста виробників цього продукту. Тому Рожищенський завод постійно розширює асортимент. Сьогодні тут виготовляють майже тридцять видів твердих сирів, шість — ковбасних, дванадцять — плавлених. Поряд з традиційними «Голландським», «Костромським», «Пошехонським», «Російським», «Буковинським» випускають фірмові сири «Рожищенський пікантний», «Рожищенський мармуровий», «Рожищенський дуплет», «Лісова ягода», «Лісний» та інші. Нещодавно освоїли виробництво сиру «Дербі», який традиційно виготовляється в Англії. Він має оригінальний смак і незвичний для вітчизняного споживача зелено-мармуровий колір. Попит у споживачів мають сири «Вікторія», «Едам», «Радомер».
Серед масел особливо  популярне в покупців    «Селянське», яке справді є вершковим і не містить жодних рослинних добавок.
Головний інженер заводу Петро Шванц вважає, що підприємству надзвичайно пощастило із сировинною зоною. Самі природні умови сприяють отриманню придатного для виготовлення смачних сирів молока. Такі є ще на Алтаї, Поліссі. Для того, щоб не втрачати його якості на шляху від виробника до підприємства, завод створив три центральні сепараторні пункти, здатні прийняти кілька десятків тонн молока. Вони обладнані лабораторіями, потужними холодильними установками, великими ємкостями для зберігання молока. Окрім того, майже в кожному селі, де працюють заготівельники підприємства, є вагончики, в котрих є холодильники відомої шведської фірми Де Лаваль, міні-лабораторії. Вже є майже сто таких пунктів. З них великотоннажним транспортом молоко доставляють на завод. Важливо, що сировина надходить з екологічно чистого регіону.
Змінилася й сама ситуація на ринку. Якщо раніше споживач надавав перевагу вершковому маслу, відповідно й ціна на нього була вища, то сьогодні він хоче купувати багаті на білок сири, а жири споживати рослинного походження. У цьому є великий сенс. Адже сири багаті на різні потрібні людському організму амінокислоти, містять чимало необхідних йому мікроелементів, легко засвоюються, поживні і смачні. І важко уявити, який вигляд мало б сьогодні підприємство, якби своєчасно не змістило акценти на виробництво сирів. За радянських часів тут виготовляли здебільшого вершкове масло і лише кілька видів сирів. Нині  на сири припадає 90 відсотків усієї виробленої заводом продукції. Змінилося у протилежному напрямку й співвідношення цін. Якщо кілограм «Селянського масла» коштує 13,50 грн., то твердого сиру — 20—26 грн. Тому навіть за зменшення майже в півтора разу порівняно з тим періодом заготівлі молока  Рожищенський завод не лише не скоротив обсягів виробництва, а й наростив їх. Це дає змогу заводу своєчасно розраховуватись із здавачами молока, виплачувати працівникам достойну зарплату, проводити технічне переоснащення виробництва, розробляти нові види продукції, постійно поліпшувати її якість.

Волинська область.