Про це заявив Голова Верховної Ради Володимир Литвин, відповідаючи на запитання журналістів про його нібито причетність до зникнення Георгія Гонгадзе. «Мені немає за що виправдовуватися. Я до всього цього жодним чином не маю відношення», — сказав він.
Володимир Литвин зізнався, що тема зникнення Г. Гонгадзе для нього — «надзвичайно болюча». Голова Верховної Ради сказав, що чув багато інтерпретацій з приводу того, що він нібито говорив у кабінеті Президента. Але коли нещодавно давав свідчення у Генпрокуратурі то, деякі його слова із записів М. Мельниченка вже приписували іншим особам — то Леоніду Кучмі, то загиблому Юрію Кравченку, то невідомому. Зокрема, нібито слова В. Литвина про те, що Георгія треба «віддати чеченцям», уже приписують Л. Кучмі.
Володимир Литвин припускає, що записи у кабінеті Президента справді велися. Але запитав: “Де кримінал у моїх словах?” До того ж у глави парламенту виникає ще й багато інших запитань. Зокрема, чому не хочуть надати на експертизу всі записи і всю апаратуру М. Мельниченка? “Я хочу, щоб істина була встановлена. Бо сплески цієї справи відбуваються так, наче спрямовані з одного центру”, — заявив В. Литвин. На його погляд, головною проблемою у розслідуванні справи Г. Гонгадзе є мотиви вбивства Георгія. Бо в той час багато інших журналістів також критично виступали проти Л. Кучми. В. Литвин вважає, що мотиви треба шукати у 1999—2000 роках.
“Я не відчуваю за собою жодної провини, — сказав В. Литвин. — Якби у мене була товстіша шкура, я взагалі б не реагував”.
На зустрічі з журналістами йшлося й про сесію Верховної Ради.
Сталося те, що й передбачали: проект змін до держбюджету-2005 не готовий до розгляду в парламенті. Компроміс знайдено, але тепер треба його матеріалізувати, підрахувавши баланс державного кошторису. Про це заявив Голова Верховної Ради Володимир Литвин на засіданні прес-клубу “Журналістська ініціатива”. Глава парламенту знов наголосив, що запропонований урядом документ — це “бюджет проїдання на передвиборний період”. Але не прийняти його не можна, бо передусім ідеться про соціальні виплати: підвищення мінімальної зарплати, пенсій, соціальних допомог.
Володимир Литвин зробив досить песимістичний прогноз щодо долі політичної реформи. На його погляд, реально зміни до Конституції України можуть вступити в дію лише після парламентських виборів 2006 року. А до тих пір триватиме “позиційна боротьба і вичікування”. В. Литвин вважає, що до 1 вересня 2005 року парламент не розгляне законопроект про внесення змін до Конституції щодо місцевого самоврядування (№ 3207-1), бо не вдасться доукомплектувати Конституційний Суд — пропозиції про внесення до ВР кандидатур суддів КС гальмуватимуться. Відтак зміни до Конституції мають набути чинності з 1 січня 2006 року. Однак Голова Верховної Ради не виключає можливість звернення ряду народних депутатів до Конституційного Суду щодо неконституційності рішення ВР про внесення змін до Основного Закону. Володимир Литвин також заявив: “Сьогодні ще не на часі, але рано чи пізно постане питання про потребу нової Конституції України”.
Відповідаючи на запитання про адміністративну реформу, В. Литвин наголосив на потребі спочатку чітко виписати “філософію адмінреформи” з урахуванням усіх складових — економічних, політичних, географічних, міжнародних тощо. Глава парламенту нагадав, що в 1999 році вже була спроба скоротити центральні органи виконавчої влади майже вдвічі, однак після цього їх почали відновлювати, а в результаті кількість чиновників збільшилась. Водночас, на переконання В. Литвина, питання про зменшення кількості областей має бути вирішене. “Ми б зняли проблему “втечі” деяких регіонів, — сказав Володимир Литвин. — Але в цьому питанні не можна поспішати. Спочатку треба мати цілісну картину і враховувати особливості, традиції, наближати все до людини”.
Говорячи про майбутні парламентські вибори, Голова Верховної Ради висловив думку, що вони стануть “змаганням не програм, а особистостей”. “Результати виборів означатимуть, чи пройшла Україна точку неповернення, чи буде хід маятника назад”, — зазначив В. Литвин. За його словами, особливістю наступних парламентських виборів також буде те, що політичні сили, які перемогли на президентських виборах, намагатимуться закріпити свою перемогу. А ті, хто програв, прагнутимуть узяти реванш. В. Литвин також вважає, що вибори до ВР “фактично визначать прем’єра” — незалежно від того, наберуть чинності зміни до Конституції чи попереднє рішення парламенту буде скасовано. Володимир Литвин також заявив, що очолювана ним Народна партія розраховує отримати на парламентських виборах щонайменше 25 відсотків голосів виборців.